ПОЛІТИКА СРСР ЩОДО ТУРЕЧЧИНИ ТА ІРАНУ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Journal Title: Уманська старовина - Year 2017, Vol 1, Issue 1
Abstract
В статті досліджено особливості політики СРСР щодо Туреччини та Ірану після Другої світової війни в контексті геополітичних устремлінь Радянського Союзу: бажання отримати бази в Туреччині і в Середземному морі, і доступ до нафти в Ірані. Автор аналізує особливості перебігу конфлікту СРСР і Туреччини, звертаючи увагу на маніпуляцію радянською стороною правом вірменського і грузинського народів на самовизначення та становищем курдів у Туреччині. Наголошується на ролі США і Великобританії, які сформували єдину позицію щодо Туреччини, протистояти котрій СРСР було б неможливо. Також наголошується, що найгостріша політична боротьба в Ірані розгорнулася навколо питання виведення окупаційних військ. Радянський Союз вирішив використати азербайджанський і курдський національні рухи для встановлення свого впливу в країні. Зроблено висновок, що радянська політика в Туреччині та Ірані зазнала провалу, але суттєво вплинула на стосунки між СРСР і недавніми західними союзниками.
Authors and Affiliations
Зінаїда Священко
Keywords
Related Articles
- EP ID EP335781
- DOI 10.31499/2519-2035.3.2017.130115
- Views 153
- Downloads 0
ІВАН ЧЕРНЯХОВСЬКИЙ: ФІЛОСОФІЯ ЖИТТЯ ПОЛКОВОДЦЯ
У статті на основі опублікованих історичних джерел систематизовано відомості про життєвий та бойовий шлях генерала армії часів Другої світової війни Івана Даниловича Черняховського. На основі багатьох спогадів його сучас...
КРАЄЗНАВСТВО НА МИКОЛАЇВЩИНІ В 40-50-І РОКИ ХХ СТ.
Стаття розповідає про розвиток історичного краєзнавства Миколаївщини в 1940-1950-і роках, визначає основні тенденції та напрямки дослідницької роботи істориків-науковців, працівників архівів, бібліотек, шкіл, діяльність...
ЖАХЛИВІ ПРОЯВИ РЕПРЕСІЙ ПЕРЕСІЧНОГО НАСЕЛЕННЯ ПІД ЧАС ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 РР. В РЕГІОНАЛЬНОМУ ВИМІРІ (МИКОЛАЇВ)
Автором досліджуються архівні кримінальні справи репресованих мешканців Миколаївщини в умовах голодомору 1932 – 1933 роках. Здійснюється спроба звернути увагу читачів не просто до статистики жертв тоталітарного радянсько...
ІСТОРИКО-АРХЕОЛОГІЧНИЙ НАРИС ПЕТРА КУРІННОГО «МІСТО ГУМАНЬ»: ПОВЕРНЕННЯ ДО ЧИТАЧА
Висвітлено ключові віхи життя та інтелектуальної біографії відомого українського археолога, історика, засновника Уманського краєзнавчого музею, одного з ініціаторів створення Української вільної академії наук - П. Курінн...
ДОЗВІЛЛЯ ПРАВОСЛАВНОГО ПАРАФІЯЛЬНОГО ДУХОВЕНСТВА В ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ. (НА МАТЕРІАЛАХ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ)
У статті розглядається дозвілля православного парафіяльного духовенства Київської єпархії у ХІХ – на початку ХХ ст. Відзначається, що церковна адміністрація намагалася підпорядкувати чіткій регламентації вільний час клір...