ПРИНЦИП СПРАВЕДЛИВОСТІ В ІСЛАМІ
Journal Title: Філософські обрії - Year 2016, Vol 35, Issue 35
Abstract
У статті розкрито трактування принципу справедливості в ісламі як релігії процвітання суспільства на основі соціальної рівності. Доведено, що уявлення про даний принцип в ісламі базується на основі узгодження своїх дій з вимогами природного стану речей, де під справедливістю розуміється порядок життєвих відносин, встановлений Богом; порядок, який випливає з природи людини, природи речей і природи відносин. Вимоги справедливості в ісламі полягають у необхідності повернення до початкового стану у випадку порушення даного порядку. Від мусульман вимагається лише дотримуватись цього порядку, у тому числі і шляхом соціального єднання в уммі (громаді), межі якої збігаються з межами всього ісламського світу.
Authors and Affiliations
Ярослав Євгенійович БЛОХА
UKRAINIAN STATE IDEA OF IVAN VYHOVSKY HETMANSHIP: THE VISION OF MYKHAILO HRUSHEVSKY
The key problems of Ivan Vyghovsky’s rule (the main problem among them – is Gadiatskiy pact in 1658) in Mykhailo Grushevskiy’s works are considered in the article. It’s emphasized the scientist’s ambiguity in treatment o...
МИСЛЕННЯ ЯК ФАКТОР САМОТВОРЕННЯ ЛЮДИНИ: СИТУАЦІЯ АНТРОПОЕЗИСУ
Здійснено аналіз антропоезису (аутопоезису) як процесу творення людиною самої себе, моделей свого буття. Показано, що історія антропоезису включає в себе історію мисленнєвої рефлексії як фактору, завдяки якому людина ста...
ФІЛОСОФСЬКІ ПІДХОДИ ДО ОСМИСЛЕННЯ КАТЕГОРІЇ «СЕРЕДОВИЩЕ»
У статті окреслені наукові підходи до осмислення категорії «середовище» як багатоаспектного і складного об’єкту, яке включає різні компоненти, залежно від кута зору вивчення, та досліджується багатьма науками. Аналіз ка...
ІДЕНТИЧНІСТЬ ТА НАЦІОНАЛЬНА ІСТОРИЧНА ОСВІТА
Виявом внутрішньої людської історичності є її ідентич-ність як сукупність певних характеристик індивіда, що роблять його саме цією, а не іншою особистістю упродовж його життя, конструюючи як неповторне єство. Ідентичніст...
ДВОЄДИНИЙ КОНСТРУКТ ДІАЛЕКТИЧНОЇ ЛОГІКИ
Розроблено двоєдиний конструкт діалектичної логіки. Обґрунтовано його форму і вкладений у нього смисл. Наведено приклади його застосування