Стаття присвячена вивченню особливостей професійного розвитку в системі неперервної освіти. Найбільш значущим в контексті дослідження є професійно-освітній простір в рамках якого діє особистість і який перебуває в полі її свідомості. Професійно-освітній простір розглянуто: як феномен психосоціальної дійсності який описує професійну і освітню сферу в їх взаємовідносинах і просторово-часовому вимірі; як простір взаємозв’язків і взаємозалежностей; як простір намірів і цілей з їх практичною реалізацією і осмисленням. Виділено основні складові професійно-освітнього простору: соціально-економічні умови; професійне середовище (частина соціокультурного простору); система неперервної освіти. Проаналізовано умови професійного становлення чинники та шляхи професійного розвитку. Визначено що основою і джерелом як професійного розвитку так і професійного самовдосконалення є по-перше неперервна освіта і по-друге власне професійна діяльність в якій у суб’єкта виникають соціальні потреби організації своєї поведінки.