ПРОФІЛЮВАННЯ ГЕНОМУ СОРТІВ ЧЕРЕШНІ УКРАЇНСЬКОЇ СЕЛЕКЦІЇ ЗА ДОПОМОГОЮ IRAP-ПЛР ТА REMAP-ПЛР МАРКЕРІВ
Journal Title: Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Biolohiia (Biolohichni systemy) - Year 2014, Vol 6, Issue 2
Abstract
Використання однорідного садивного матеріалу з підтвердженою генетичною ідентичністю – одна з головних вимог при створенні садів інтенсивного типу. Ефективність методу ідентифікації та аналізу генетичних відмінностей між різними сортами плодових культур за допомогою традиційних фенотипових ознак є недостатньою, оскільки значним чином залежить від впливу факторів зовнішнього середовища. Профілювання геномів з використанням молекулярно-генетичних маркерів є найбільш точним та надійним способом вивчення генетичного різноманіття еукаріотичних геномів. Використання ретротранспозонних генетичних маркерів є потужним засобом для генетичного профілювання еукаріотичних геномів, оскільки вони є найбільш численною групою мобільних елементів в геномі рослин та відіграють важливу роль в його реорганізації у відповідь на дію природного та штучного добору. Проблема пошуку найбільш інформативних маркерних систем для генетичного профілювання геномів сортів черешні є особливо актуальною з огляду на досить низький рівень генетичного поліморфізму у цієї культури. Це є відображенням обмеженої генетичної мінливості геноплазми сортів черешні внаслідок системи гаметофітної самонесумісності. В роботі досліджено 13 сортів черешні української селекції та два сорти закордонної селекції в якості контролю. Загальну геномну ДНК виділяли ЦTAБ-методом з деякими модифікаціями. ПЛР проводили методами IRAP та REMAP. Продукти ампліфікації розділяли в поліакриламідному гелі. Дискримінаційні можливості використаних маркерних систем оцінювали за допомогою різних показників поліморфізму для порівняння їх інформативності. Проведена робота дозволила оцінити дискримінаційні можливості та технічні особливості застосування декількох систем генетичного профілювання геномів сортів черешні української селекції з використанням IRAP- та REMAP-ПЛР маркерів та виявити серед них найбільш перспективні для рутинного аналізування. Використання п'яти праймерів (IRAP-ПЛР) та двох комбінацій праймерів (REMAP-ПЛР) дозволило в сумі отримати 63 маркери, з яких 23.8 % виявилося поліморфними. Було показано, що для генетичного профілювання сортів черешні перспективним є застосування комбінації праймерів TRIM K002 +8565 й окремих праймерів TRIM K002, iPBS 2272 та iPBS 2077.
Authors and Affiliations
Я. І. ІВАНОВИЧ, Н. В. ТРЯПІЦИНА
Keywords
Related Articles
- EP ID EP246021
- DOI -
- Views 144
- Downloads 0
Залежність між фізико-хімічними характеристиками жолудів дуба черешчатого (Guercus robur L.) в популяціях українського степу і коефіціентом їх форми
Одним з перспективних напрямків господарської діяльності індустріально розвинених країн є забезпечення продовольчої безпеки і формування раціонального і ефективного використання альтернативних джерел поживних компонентів...
Отримання селекційного матеріалу Ribes nigrum L., Ribes rubrum L., Grossularia reclinata Mill. методом автополіплоїдії
Викладені питання створення селекційного матеріалу смородини та аґрусу методом експериментальної автополіплоїдії, отримані автотетраплоїди R. nigrum L., R. rubrum L., Gr. reclinata Mill. білоруського сортименту і виділен...
Активність ферментативної ланки антиоксидантної системи в печінці при введенні бісфенолу А за відсутності запасів ретиноїдів
Бісфенол А (BPA) широко використовується як мономер у виробництві полікарбонатної продукції та виступає потенційним гепатотоксином in vivo. Молекулярні механізми токсичних ефектів BPA, не пов’язані з порушенням функціону...
Effects of imidazo[1,2-a]azepinie derivative ift_000281 on ATP-dependent potassium channels
In this work we have been experimentally tested the ability of imidazo[1,2-a]azepine derivative, compound under IFT_000281 code to activate the ATP-dependent potassium channels (KATP channels). To confirm or refute our h...
Effect of sodium chloride on the ascorbate content in Arabidopsis thaliana
Soil salinization is one of the main factors limiting the productivity of crop production. The increase of salt (primarily sodium chloride) content in the plants causes saline stress, one of the manifestations of which i...