Projections of deglobalization in the contemporary international economic relations in the context of the paradigm of globalism
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету.Серія: Економіка - Year 2018, Vol 8, Issue 15
Abstract
The article is devoted to a study deglobalization processes in the contemporary international economic relations in the context of the paradigm of globalism. The main drivers of deglobalization are defined as follows: the slowing trade growth and the falling world trade; disintegration processes; use of trade restrictions provoking trade wards; non-equivalent conditions of trade and, in a broader sense, the aggravating conditions of trade, provoking political debate about the need to pursue the policy of economic nationalism; high market uncertainties and the ongoing change in the global economic activity in favor of countries with emerging markets; the decreasing consolidation capacities of the policy generated by international institutes. Стаття присвячена дослідженню проекцій деглобалізації в сучасних міжнародних економічних відносин в контексті парадигми глобалізму. До основних рушійних сил деглобалізації нами віднено: slowing trade growth and falling world trade; процеси дезінтеграції; використання торгових обмежень, що провокують торгові війни; нееквівалентні умови торгівлі та у більш широкому сенсі погіршення умов торгівлі, які провокують політичні дискусії щодо необхідності проведення політики економічного націоналізму; значну невизначеність на ринках і подальші зрушення глобальної економічної активності у бік країн з ринками, що формуються; зменшення консолідаційного потенціалу політики, що продукується міжнародними інститутами. Стверджується, що процес деглобалізації є цілком закономірною тенденцією, яка слідує фазі глобалізації. Основними причинами цієї тенденції є неоднорідний розподіл вигод глобалізації, зростаючої нерівності, втрати робочих місць, особливо в розвинених країнах, збільшення попиту на протекціоністські заходи в усьому світі, а також зростання популістських лідерів у світі. Найбільше від деглобалізації страждають найменш розвинені країни, оскільки перелаштувавши свою економіку під процес глобалізації, їм найважче справитись з раптовими змінами, які здебільшого ініційовані найбільш розвиненими країнами. В цьому контексті цікавою є позиція США, які поступово намагаються відійти від координаційних позицій у світовій економіці, максимально занурившись у процес деглобалізації шляхом посилення протекціонізму та виходу з низки угод (Кліматична Призька угода) чи перервання/згортання інтеграційних намірів (Трансатлантичне партнерство та НАФТА). Втім, перебуваючи наразі на етапі розгортання третьої хвилі деглобалізації, світова економіка ще важко пристосовується до нових тенденцій, але й ймовірність їх згортання, як показує історія, – це лише питання часу. Головним завданням тут є балансування під час зміни цих хвиль з метою залишитись на плаву - як мінімум і отримати якнайбільше економічних та політичних вигод – як максимум.
Authors and Affiliations
Nataliia Reznikova, Oksana Ivashchenko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP533466
- DOI -
- Views 67
- Downloads 0
Передумови і сучасні тенденції функціонування підприємств туристичної індустрії на українському ринку туристичних послуг
Статтю присвячено розгляду актуальної проблеми функціонування підприємств туристичної індустрії на вітчизняному ринку туристичних послуг в сучасних умовах. Вивчення туристичного ринку і прогноз його розвитку передбачає с...
Особливості оцінки рівня інтеграційної взаємодії країн та регіонів світу
Стаття присвячена дослідженню підходів до оцінки рівня розвитку інтеграційних процесів. Досліджено існуючі системи індикаторів розвитку регіональної економічної інтеграції. Виділено напрямки застосування інструментів еко...
Вплив корпоративних структур на інвестиційно-інноваційний розвиток світового господарства
Проаналізовано вплив корпоративних структур на інвестиційно-інноваційний розвиток світового господарства. Розглянуто сучасні процеси міжнародного науково-технічного співробітництва. The influence of corporate structures...
Оценка суверенных рисков платежеспособности по внешнему государственному долгу
В статье путем применения различных способов выявления суверенных рисков был проведен анализ ситуации в сфере внешней государственной задолженности отдельных стран мира, что позволило сформулировать пра...
Методологія оцінки потенціалу стратегії розвитку регіону
Обгрунтовано методологічний підхід щодо визначення потенціалу стратегії кластерізації будівельної галузі Донецького регіону за допомогою коефіцієнтів локалізації, які визначають економічну доцільність створення кластеру...