Психологічні контексти поліцейської підготовки та поліцейської освіти в зарубіжних дослідженнях
Journal Title: Право і безпека - Year 2016, Vol 63, Issue 4
Abstract
Проаналізовано результати проведених реформ систем підготовки поліцейських кадрів у зарубіжних країнах – США, країнах Європи та Азії. Визначено, що в сучасній психолого-правовій практиці існують щонайменше три підходи до оцінки необхідності підвищення рівня освіченості правоохоронців. Підкреслено, що реформування правоохоронної системи висуває нові вимоги не тільки до особистості поліцейського, а й до освітніх умов, у яких така особистість формується. Зміст і технології нової поліцейської освіти мають бути спрямовані на створення таких психологічних умов розвитку особистості майбутніх професіоналів, які забезпечать формування професійної компетентності й актуалізацію особистісного потенціалу правоохоронців. Поставлено питання про необхідність концептуалізації кваліфікаційних вимог до професіонала-правоохоронця та про створення сучасної моделі поліцейської освіти. Проанализированы результаты проведённых реформ систем подготовки полицейских кадров в зарубежных странах – США, странах Европы и Азии. Определено, что в современной психолого-правовой практике существует по меньшей мере три подхода к оценке необходимости повышения уровня образования правоохранителей. Подчёркнуто, что реформирование правоохранительной системы выдвигает новые требования не только к личности полицейского, но и к образовательным условиям, в которых такая личность формируется. Содержание и технологии нового полицейского образования должны быть направлены на создание таких психологических условий развития личности будущих профессионалов, которые обеспечат формирование профессиональной компетентности и актуализацию личностного потенциала правоохранителей. Поставлен вопрос о необходимости концептуализации квалификационных требований к профессионалу-правоохранителю и о создании современной модели полицейского образования. The author of the article provides results of the analysis of the conducted reforms of the systems of police personnel’s training in the US, European countries and Asia. It has been determined that there are at least three approaches to assess the need to increase the level of education of law enforcement officers in the modern psychological and legal practice. The first group of scholars have rather negative attitude to police officers with higher education, saying that, for example, police officers with higher education are usually more demanding to working conditions, less satisfied with their jobs, are more cynical about police work and provide lower estimates for their organization. The second approach is based on the provision that there is no significant difference in relation to the work of police officers with higher education and their less educated colleagues; there is no significant difference in the levels of professionalism, tension in the work, the acceptance or rejection of the military model of police organizations, etc. Followers of the third approach, supported by the vast majority of US and European researchers, clearly put forward the need at least of four years of training of law enforcement officers, arguing that compared to their less educated colleagues, police officers with higher education are less authoritarian and dogmatic, they are more prudent; have better communication skills and are characterized by a more positive attitude to the problems of cooperation with the community, etc. The author has stressed that reform of the law enforcement system puts forward new demands not only to the personality of a police officer, but also to the educational environment, where such a personality is formed. The content and technologies of the new police education should be aimed at creating such psychological conditions of personality development of future professionals ensuring the formation of professional competence and actualization of personal potential of police officers. The author puts a question on the conceptualization of qualification requirements for law enforcement professionals, and the creation of a modern model of police education, which should include clear objectives, socially-oriented content of training programs and appropriate psychological justified and psychologically perfected method in order to ease the transition from law enforcement activities to community policing.
Authors and Affiliations
I. V. Klymenko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP259462
- DOI -
- Views 259
- Downloads 0
Взаємозв’язок психологічної ресурсності особистості з перфекціонізмом майбутніх правоохоронців
Представлено результати дослідження взаємозв’язку психологічної ресурсності особистості з перфекціонізмом майбутніх правоохоронців. Виявлено, що в першокурсників перфекціонізм слугує певним мотиватором для професійного р...
Шляхи оптимізації професійного психологічного відбору кандидатів на службу до Національній поліції України
Розкрито теоретичні засади оптимізації психодіагностичних методів і засобів, які застосовуються з метою здійснення професійного психологічного відбору поліцейських кадрів для Національної поліції України. Підкреслено доц...
Рівні та напрями діяльності правоохоронних органів із забезпечення фінансово-економічної безпеки держави
Обґрунтовано наявність двох напрямів діяльності правоохоронних органів у сфері забезпечення фінансово-економічної безпеки держави – стратегічного і тактичного. З’ясовано, що поряд із напрямами важливе значення мають тако...
Кримінально-правовий захист честі та гідності поліцейського є невідкладним
В рамках дослідження проблеми кримінально-правового захисту честі та гідності особи проаналізовано стан визначення понять «честь» і «гідність», наголошено на необхідності криміналізації окремих видів правопорушень у сфер...
Щодо рівності сторін кримінального провадження у залученні судового експерта
Розглянуто особливості залучення експерта сторонами кримінального провадження та судом. Запропоновано способи реалізації принципу змагальності під час призначення експертизи. Відзначено, що захисник повинен фіксувати збі...