Публичные призывы как сквозной уголовно-правовой термин: постановка вопроса
Journal Title: Проблеми законності - Year 2017, Vol 138, Issue 138
Abstract
Поддерживается внедрение в научный оборот «сквозных уголовно-правовых понятий» (терминов). Дается обоснование необходимости исследования публичных призывов и связанных с ними деяний как сквозных терминов. Аргументируется сквозная природа публичных призывов, распространение материалов с призывами, изготовление и хранение материалов с призывами. Предлагается, исследуя сквозные термины, всегда учитывать контекст их использования и системные связи с другими уголовно-правовыми терминами.
Authors and Affiliations
Микола Рубащенко
Keywords
Related Articles
- EP ID EP226368
- DOI 10.21564/2414-990x.138.108962
- Views 100
- Downloads 0
Уголовная ответственность искусственного интеллекта
Рассматриваются вопросы влияния объектов робототехники на жизнь современного человечества, возможности создания искусственного интеллекта, равного интеллекту человека или превышающего его уровень, возможности и обоснован...
Суд ЄС та національні інтереси держав – членів Європейського Союзу
Стаття присвячена дослідженню практики Суду ЄС щодо інтерпретації національних інтересів держав – членів Європейського Союзу при вирішенні спорів, віднесених до його юрисдикції. Проаналізовано рішення Суду ЄС, які дозвол...
Національна безпека і стала демократія в Нігерії: шляхи просування
Забезпечення внутрішньої і зовнішньої безпеки держави є найпершим обов’язком влади. У Нігерії це стало нагальною потребою в умовах величезної кількості загроз національній безпеці країни зсередини та ззовні. Нігерія поте...
Interconnection of Substantive and Procedural Significance of Motive and Purpose of Crime
The article highlights the lack of uniformity in the scientific approach to the definitions of motive and purpose of crime as elements of a subjective aspect of crime, their procedural and substantive significance in the...
Феномен формалізму в цивільному судочинстві
<p><em>Аналізуються існуючі в науковій літературі точки зору щодо сутності процесуального формалізму та обґрунтовується, що останній не має ототожнюватися з цивільною процесуальною формою. Він виступає наслідком її існув...