REBIRTH OF THE POSTMODERN DETECTIVE NOVEL
Journal Title: Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія - Year 2019, Vol 22, Issue 1
Abstract
Introduction. This paper analyzes narrative changes in the detective genre, especially the influence of post-modern era on its reformation. From a metaphysical perspective, such writers as Borges, Eco, Auster, Grillet etc., contributed new narrative techniques to detective fiction. Though it traces back to ancient literature, the detective genre is a product of the XIX th century American literature. Purpose. The paper aims at revealing the features of postmodern detective novel in the focus of fundamental theories of metaphysical detective story by interpreting the samples from the novels written in this genre. The main task of this study is to investigate the features of metaphysical detective fiction. Methods. The research is based on the methods of comparative analysis, structural analysis and textual analysis. Results. By researching metaphysical detective genre, the paper reveals that such significant components of postmodern theory as rhizomatic narrative structure, intertextuality, pastiche, and parody subverted classical form of the detective novel and established new literary genre as an anti-detective or metaphysical detective novel. The paper foregrounds that metaphysical detective story is used to raise a series of questions and suspicions; the author raises interest to a mystery and avoids resolving it by the reader. Conclusions. My research findings indicate that the metaphysical detective is a sub-genre of classical detective, which comprises metaphysical elements depicting author's philosophical views to universal values in a framework of the rhizomatic structure. Metaphysical detective genre is characterized in cultural-historical aspects where the historical facts are reminded to the reader by literary devices as pastiche, parody, intertextuality and rhizomatic maze.
Authors and Affiliations
A. KH. AHMADOVA
Keywords
Related Articles
- EP ID EP596019
- DOI -
- Views 119
- Downloads 0
СЬОГОДЕННЯ ПЕРЕКЛАДУ І ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА: ЦІННОСТІ VS ТРУДНОЩІ
27–28 березня 2019 року Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка вітав учасників Першої міжнародної конференції “Переклад і мова: компаративні студії”. До організації заходу долучили...
Новітні телескопізми сучасної української мови
The article deals with blending as a new method of word-formation in the Ukrainian language that is one of important facilities of language economy, in connection with development of different spheres of society’s activi...
ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ КРІЗЬ ПРИЗМУ СКОПОС-ТЕОРІЇ
which can explain and instruct many translation activities. It was established by the German linguists H.Vermeer and K. Reib, who comprised the idea that translating and interpreting should primarily take into account th...
СУБКОНЦЕПТ PRODIGY ЯК СТРУКТУРНА ЧАСТИНА КОНЦЕПТУ GENIUS (на матеріалі англомовних біографій)
According to Z.D. Popova and J.S. Sternin, representatives of the semanticcognitive approach, concept is a basic unit of human mental code, which has an internal structure consisting of conceptual features; it is the res...
КОНЦЕПТ КОЛІР В АНГЛОМОВНОМУ МИСТЕЦТВОЗНАВЧОМУ ДИСКУРСІ: ЗІСТАВНИЙ АНАЛІЗ ЕСЕ ДЖОНА БЕРГЕРА І ДЖЕДА ПЕРЛА ПРО ТВОРЧІСТЬ АНРІ МАТІССА
У статті з використанням методології когнітивно-дискурсивної парадигми проаналізовано концепт КОЛІР, вербалізований у мистецтвознавчих есе Джона Бергера та Джеда Перла про творчість одного й того самого художника – Анрі...