Регулювання ресурсів загального користування: проблема соціального капіталу в Польщі
Journal Title: Економічна теорія та право - Year 2018, Vol 3, Issue 34
Abstract
Зазвичай під ресурсами загального користування (РЗК) розуміють традиційні екологічні ресурси загального користування, такі як пасовища, водозабори, зрошувальні системи тощо. Проте ми спостерігаємо, що зараз такі ресурси доступні для спільного використання переважно в малих громадах, дуже обмежені та скорочуються через розширення ринкових механізмів. Одночасно є нові типи ресурсів, що відповідають визначенню РЗК, наприклад, власність у спільному користуванні житлових громад. На наш погляд, аналіз «традиційних» РЗК може бути корисним для розуміння специфіки цих «нових» ресурсів. Причому РЗК управляються найбільш ефективно, якщо спільнота, яка експлуатує їх, встановлює власні правила їх використання. Аналіз останніх досліджень і публікацій. В аналізі суспільних благ автори статті спиралися насамперед на праці Stiglitz (1977, 1986), а також на різноманітну літературу про «традиційні» РЗК. Однак особлива увага приділяється роботам Elinor Ostrom and Vincent Ostrom, у яких показано можливість ефективного управління РЗК самими громадами (Ostrom E., 1990). На жаль, результати цих праць лише незначною мірою використовуються юристами. Blicharz (2017) намагався перенести результати досліджень Ostrom до сфери права, але його робота не стосується польського права. Польські правила щодо використання ресурсів громади «водними компаніями» були предметом досить детального аналізу (Paczuski, 1989, 2006), але до цього часу ця проблема не була проаналізована з погляду концепції РЗК. Те саме стосується проблеми управління майном (власністю) житловою громадою. Вона цікавить насамперед соціологів; інколи має ідеологічне забарвлення. Деякі автори аналізують житлові громади з боку клубної економіки (Glasze, 2005; Szczepańska, 2014). Соціальний капітал в контексті РЗК до цього часу не був головним інтересом для вчених, хоча сама Е. Ostrom (2002) визнала цю проблему. Формулювання цілей. Метою статті є дослідження впливу соціального капіталу суспільства на регулювання РЗК. Виклад основного матеріалу. У статті досліджуються питання: 1. Характер ресурсів загального користування. На відміну від приватних, суспільних і клубних благ, РЗК є безкоштовними для обмеженої кількості користувачів, які проживають у визначеній області, і їх кількість обмежена. Тобто надмірне споживання одним із користувачів обмежить користування для всіх інших бенефіціарів. У випадку РЗК не визначено власника або власник залишив свій ресурс для загального користування групою споживачів. Проблема власності у випадку РЗК взагалі має другорядне значення. Ці ресурси можуть бути як державною, так і приватною власністю. Вони також можуть належати місцевим громадам або іншим юридичним особам. Іноді вони мають суперечливу структуру власності. Але РЗК – це не «відкритий доступ» до ресурсів. Максимізація прибутку не повинна бути об’єктом управління РЗК, однак кожен із членів групи повинен знайти свою прийнятну частку вигод у ситуації, подібній до Парето. Досягнення такого оптимуму залежить від рівня соціального капіталу в країні в цілому, а саме від співробітництва та взаємної довіри між членами групи, і потребує певного часу. 2. Інституційна організація РЗК. Оскільки характерною особливістю РЗК є їх обмежений характер, то їх використання слід контролювати. Інакше вони втратять цінність для користувачів або будуть повністю вичерпані. Це можна зробити зверху-вниз або за допомогою підзаконних актів (правил), сформованих знизу вгору, а також неписаних звичайних правил. Е. Ostrom виділила декілька категорій правил, що встановлюють правові рамки РЗК. У статті вони детально аналізуються. 3. Правове регулювання «традиційних» РЗК у Польщі. 4. Нові форми РЗК у Польщі в перехідний період та їх законодавче регулювання – на прикладі власності у житловому секторі та майна спільного використання (житлових будинків) громадянами. Взагалі це називають кондомініуми. Висновки. Розширення сучасних ринкових механізмів зменшило важливість традиційних РЗК, побудованих на довірі та взаєморозумінні (накопичений за багато років соціальний капітал). РЗК поступово включаються в основний потік економіки. Поява ж одного або декількох великих користувачів, які часто мають коротко-термінові комерційні інтереси і шукають короткострокових вигод, узагалі змінює ситуацію. Тоді, за відсутності відповідного соціального капіталу, стає необхідним формальне регулювання. Воно може мати статутний або договірний характер. На цей час житлові громади є юридично незалежними. Їхні рішення приймаються демократично. Проте індивідуалістичний підхід і дефіцит соціального капіталу, виражений у відсутності розуміння потреб співучасників, породжує численні проблеми управління. Наприклад, громади часто передають професійному менеджменту всю власність. При цьому держава залишається основним регулятором. Наш аналіз показує, що, незважаючи на всі формальні умови, більшість житлових громад ще не працюють як класичні РЗК. У короткостроковій перспективі члени громади, аби мати якомога швидші робочі домовленості, готові прийняти нав’язані їм зверху правові норми. У довгостроковій перспективі такі правила можуть виявитися неадекватними особливим очікуванням членів громади. Потрібен час для побудови самоврядних груп людей, які мають однакові інтереси у розпорядженні ресурсами. Такий момент ознаменував би початок реальної участі членів громади у прийнятті відповідальності за їх РЗК. Коротка анотація статті Анотація. Метою статті є дослідження впливу соціального капіталу в Польщі на регулювання ресурсів загального користування (РЗК) із запровадженням концептуальних підходів, які запропонували Elinor Ostrom and Vincent Ostrom. Предметом аналізу є як «традиційні» РЗК (пасовища, водозабори та іригаційні споруди), так і нові, а саме житлове майно, що використовується спільно громадянами. Польські правила регулювання обох видів РЗК мають формальний характер. У разі «традиційних» РЗК це частково викликане певною правовою культурою, на яку вплинули формальні зовнішні правила (починаючи з XIX ст.) і бюрократична адміністрація в період централізованого планування. Після 1989 р. аналогічні методи були застосовані для регулювання «нових» РЗК. На наш погляд, дефіцит соціального капіталу є причиною того, що такий режим регулювання розглядається деякими як не тільки прийнятний, але навіть і бажаний. Тому ми підкреслюємо особливу роль соціального капіталу в управлінні РЗК.
Authors and Affiliations
LECH KUROWSKI, Piotr Szymaniec
Keywords
Related Articles
- EP ID EP438079
- DOI 10.31359/2411-5584-2018-34-3-61
- Views 96
- Downloads 0
CONTRACTUAL ASPECTS OF ECONOMIC AND PRODUCTION RELATIONS IN THE FIELD OF E-COMMERCE
Рассмотрены проблемные аспекты правового регулирования хозяйственно-производственных отношений договорного характера, которые возникают, существуют и прекращаются в сети Интернет. На основе анализа украинского законодате...
STRATEGIC MANAGEMENT OF DEVELOPMENT OF THE COUNTRY INTERNAL MARKET IN THE CONTEXT OF PROVIDING ITS COMPETITIVENESS
Problem setting. In the current phase of the market development, scientists more and more frequently pay attention to tasks of providing optimal sectoral proportions, formation and usage of commodity resources. This tend...
THE GOVERNMENT LEGISLATIVE POLICY REGARDING IMPROVEMENT OF THE PUBLIC REGULATION MECHANISM
Problem setting. According to the Law of Ukraine «On Frameworks of Public Regulatory Policy in the Field of Economic Activity», the public regulatory policy in the economic field is a government policy direction aimed at...
КАБИНЕТ МИНИСТРОВ УКРАИНЫ КАК СУБЪЕКТ ОРГАНИЗАЦИОННО-ХОЗЯЙСТВЕННЫХ ПОЛНОМОЧИЙ В ИННОВАЦИОННОЙ СФЕРЕ
В статье рассматривается особенность Кабинета Министров Украины (КМУ) как высшего органа исполнительной власти и как субъекта организационно-хозяйственных полномочий в инновационной сфере. Уделяется внимание вопросу орга...
РАЗВИТИЕ ЗАКОНОДАТЕЛЬНЫХ МЕХАНИЗМОВ ЗАЩИТЫ ГРАЖДАНСКИХ ПРАВ СТОРОН ДОГОВОРА БАНКОВСКОГО ВКЛАДА (ДЕПОЗИТА) НА СОВРЕМЕННОМ ЭТАПЕ
Статья посвящена анализу новейшего нормативного акта о защите нарушенных гражданских прав вкладчика как стороны договора банковского вклада (депозита). Вместе с тем в статье исследованы отдельные положения проектов Хозяй...