Регулювання ресурсів загального користування: проблема соціального капіталу в Польщі

Journal Title: Економічна теорія та право - Year 2018, Vol 3, Issue 34

Abstract

Зазвичай під ресурсами загального користування (РЗК) розуміють традиційні екологічні ресурси загального користування, такі як пасовища, водозабори, зрошувальні системи тощо. Проте ми спостерігаємо, що зараз такі ресурси доступні для спільного використання переважно в малих громадах, дуже обмежені та скорочуються через розширення ринкових механізмів. Одночасно є нові типи ресурсів, що відповідають визначенню РЗК, наприклад, власність у спільному користуванні житлових громад. На наш погляд, аналіз «традиційних» РЗК може бути корисним для розуміння специфіки цих «нових» ресурсів. Причому РЗК управляються найбільш ефективно, якщо спільнота, яка експлуатує їх, встановлює власні правила їх використання. Аналіз останніх досліджень і публікацій. В аналізі суспільних благ автори статті спиралися насамперед на праці Stiglitz (1977, 1986), а також на різноманітну літературу про «традиційні» РЗК. Однак особлива увага приділяється роботам Elinor Ostrom and Vincent Ostrom, у яких показано можливість ефективного управління РЗК самими громадами (Ostrom E., 1990). На жаль, результати цих праць лише незначною мірою використовуються юристами. Blicharz (2017) намагався перенести результати досліджень Ostrom до сфери права, але його робота не стосується польського права. Польські правила щодо використання ресурсів громади «водними компаніями» були предметом досить детального аналізу (Paczuski, 1989, 2006), але до цього часу ця проблема не була проаналізована з погляду концепції РЗК. Те саме стосується проблеми управління майном (власністю) житловою громадою. Вона цікавить насамперед соціологів; інколи має ідеологічне забарвлення. Деякі автори аналізують житлові громади з боку клубної економіки (Glasze, 2005; Szczepańska, 2014). Соціальний капітал в контексті РЗК до цього часу не був головним інтересом для вчених, хоча сама Е. Ostrom (2002) визнала цю проблему. Формулювання цілей. Метою статті є дослідження впливу соціального капіталу суспільства на регулювання РЗК. Виклад основного матеріалу. У статті досліджуються питання: 1. Характер ресурсів загального користування. На відміну від приватних, суспільних і клубних благ, РЗК є безкоштовними для обмеженої кількості користувачів, які проживають у визначеній області, і їх кількість обмежена. Тобто надмірне споживання одним із користувачів обмежить користування для всіх інших бенефіціарів. У випадку РЗК не визначено власника або власник залишив свій ресурс для загального користування групою споживачів. Проблема власності у випадку РЗК взагалі має другорядне значення. Ці ресурси можуть бути як державною, так і приватною власністю. Вони також можуть належати місцевим громадам або іншим юридичним особам. Іноді вони мають суперечливу структуру власності. Але РЗК – це не «відкритий доступ» до ресурсів. Максимізація прибутку не повинна бути об’єктом управління РЗК, однак кожен із членів групи повинен знайти свою прийнятну частку вигод у ситуації, подібній до Парето. Досягнення такого оптимуму залежить від рівня соціального капіталу в країні в цілому, а саме від співробітництва та взаємної довіри між членами групи, і потребує певного часу. 2. Інституційна організація РЗК. Оскільки характерною особливістю РЗК є їх обмежений характер, то їх використання слід контролювати. Інакше вони втратять цінність для користувачів або будуть повністю вичерпані. Це можна зробити зверху-вниз або за допомогою підзаконних актів (правил), сформованих знизу вгору, а також неписаних звичайних правил. Е. Ostrom виділила декілька категорій правил, що встановлюють правові рамки РЗК. У статті вони детально аналізуються. 3. Правове регулювання «традиційних» РЗК у Польщі. 4. Нові форми РЗК у Польщі в перехідний період та їх законодавче регулювання – на прикладі власності у житловому секторі та майна спільного використання (житлових будинків) громадянами. Взагалі це називають кондомініуми. Висновки. Розширення сучасних ринкових механізмів зменшило важливість традиційних РЗК, побудованих на довірі та взаєморозумінні (накопичений за багато років соціальний капітал). РЗК поступово включаються в основний потік економіки. Поява ж одного або декількох великих користувачів, які часто мають коротко-термінові комерційні інтереси і шукають короткострокових вигод, узагалі змінює ситуацію. Тоді, за відсутності відповідного соціального капіталу, стає необхідним формальне регулювання. Воно може мати статутний або договірний характер. На цей час житлові громади є юридично незалежними. Їхні рішення приймаються демократично. Проте індивідуалістичний підхід і дефіцит соціального капіталу, виражений у відсутності розуміння потреб співучасників, породжує численні проблеми управління. Наприклад, громади часто передають професійному менеджменту всю власність. При цьому держава залишається основним регулятором. Наш аналіз показує, що, незважаючи на всі формальні умови, більшість житлових громад ще не працюють як класичні РЗК. У короткостроковій перспективі члени громади, аби мати якомога швидші робочі домовленості, готові прийняти нав’язані їм зверху правові норми. У довгостроковій перспективі такі правила можуть виявитися неадекватними особливим очікуванням членів громади. Потрібен час для побудови самоврядних груп людей, які мають однакові інтереси у розпорядженні ресурсами. Такий момент ознаменував би початок реальної участі членів громади у прийнятті відповідальності за їх РЗК. Коротка анотація статті Анотація. Метою статті є дослідження впливу соціального капіталу в Польщі на регулювання ресурсів загального користування (РЗК) із запровадженням концептуальних підходів, які запропонували Elinor Ostrom and Vincent Ostrom. Предметом аналізу є як «традиційні» РЗК (пасовища, водозабори та іригаційні споруди), так і нові, а саме житлове майно, що використовується спільно громадянами. Польські правила регулювання обох видів РЗК мають формальний характер. У разі «традиційних» РЗК це частково викликане певною правовою культурою, на яку вплинули формальні зовнішні правила (починаючи з XIX ст.) і бюрократична адміністрація в період централізованого планування. Після 1989 р. аналогічні методи були застосовані для регулювання «нових» РЗК. На наш погляд, дефіцит соціального капіталу є причиною того, що такий режим регулювання розглядається деякими як не тільки прийнятний, але навіть і бажаний. Тому ми підкреслюємо особливу роль соціального капіталу в управлінні РЗК.

Authors and Affiliations

LECH KUROWSKI, Piotr Szymaniec

Keywords

Related Articles

КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН: ПОШУК СУЧАСНОГО СТАНДАРТУ

Постановка проблеми. Загальновідомою є акцентуація на конституційно-правових змінах, що мають забезпечити процес реформування суспільного життя в Україні після Революції Гідності. Це питання судової реформи, прозорості м...

Legal features of the functioning of renewable energy object

The article analyses the content of a notion of “alternative soruces” enshrined in the current legislation and compares terms of “alternative sources” and “renewable sources”. The author classifies objects producing ener...

ІННОВАЦІЙНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЮРИДИЧНОГО БІЗНЕСУ ТА ПРАВНИЧОЇ ОСВІТИ

Постановка проблеми. Серед факторів, які впливатимуть на юридичну професію у найближчі роки, визначальне місце посідають технологічний прогрес та інновації. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Українські вчені дослі...

ЕКОНОМІЧНА ВЛАДА ЯК КЛЮЧОВИЙ ОБ’ЄКТ РЕФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН (ПИТАННЯ ЮРИДИЧНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ)

Постановка проблеми. Україна відзначила 25-річчя своєї незалежності у складних політичних умовах. Однак одним із джерел оптимізму щодо життєздатності української держави є її національна економіка, що інтегрована в глоба...

Международные сравнительные исследования в зеркале риторической концепции метода экономической науки

В статье раскрыто содержание риторической концепции метода экономической науки. Дана общая характеристика современных направлений сравнительных исследований социально-экономического развития стран мира и проведен анализ...

Download PDF file
  • EP ID EP438079
  • DOI 10.31359/2411-5584-2018-34-3-61
  • Views 95
  • Downloads 0

How To Cite

LECH KUROWSKI, Piotr Szymaniec (2018). Регулювання ресурсів загального користування: проблема соціального капіталу в Польщі. Економічна теорія та право, 3(34), 61-79. https://europub.co.uk/articles/-A-438079