РІЗЬБЯР МИКОЛА ГРЕПИНЯК І НАРОДНЕ МИСТЕЦТВО ГУЦУЛЬЩИНИ
Journal Title: Українознавчі студії - Year 2018, Vol 1, Issue 19
Abstract
Стаття висвітлює творчий шлях відомого майстра і художника Миколи Івановича Грепиняка. Нині він патріарх сухої різьби та інкрустації, найбільш досвідчений різьбяр на дереві і одночасно знавець народних промислів і ремесел на Гуцульщині. Його твори зберігаються в багатьох музеях України, приватних колекціях і за кордоном. Микола Іванович відомий численними публікаціями про твор¬чість своїх земляків митців, успіхам яких щиро радіє. Член Національних спілок художників і майстрів народного мистецтва, автор нарисів і книг з на-родного мистецтва. Уродженець села Брустури на Гуцульщині – осередку народ-них художніх промислів: різьбярства, бондарства, художнього металу (мосяж-ництва), вишивки, писанкарства, виробів із сиру, з юних років став їх дослідником і популяризатором. Значне місце в творчості М. Грепиняка посідають графічні твори, зокрема екслібриси. Це оригінальне мініатюрне мистецтво, а також живопис, як і скульп-туру, майстер опановував самотужки, під впливом професійних худож¬ників Є. Сагайдачного, В. Гуза, Г. Масика. Особливо ефективними ставали по¬ради мистецтвознавців Ірини Матасяк, О. Соломченка, фотографа Я. Дацюка та інших. Значний доробок М. Грепиняка в оформленні місцевих храмів: виготовляв свічники, тетраподи, хрести напрестольні, ручні і процесійні, патериці, скарб-нички, рамки оздоблені сухою різьбою та інкрустацією. Окремо відзначимо педагогічну діяльність майстра. Чимало його учнів об-рали творчі професії, стали художниками, різьбярами, вчителями і загалом успішними людьми.
Authors and Affiliations
Михайло Гнатюк
Keywords
Related Articles
- EP ID EP539907
- DOI 10.15330/ukrst.19.247-259
- Views 122
- Downloads 0
СТРУКТУРНО-ДИНАМІЧНА ПАРАДИГМА БІОЕКОЛОГІЧНИХ ЗАСАД ГІРСЬКОГО ЛІСІВНИЦТВА УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
В статті викладені структурно-динамічні складові біоекологічних засад гірського лісівництва та їх алгоритм-схема. Вони націлюють на зміну стра-тегічного значення лісових екосистем щодо переходу від ресурсного (пе¬редовсі...
СЕМАНТИКО-СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У ПРОПОВІДЯХ ЄПИСКОПА ГРИГОРІЯ ХОМИШИНА
У статті розглянуто фразеологічні одиниці, які вживаються в проповідях єпископа Григорія Хомишина, опублікованих у формі богословсько-пасторальної праці «Парафіяльна місія». Проаналізовано семантико-стилістичні особливос...
ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ МИКОЛИ ЄВШАНА (На матеріалі статті П. Петренка «Естетичне «вірую» М. Євшана»)*
Мета. У статті зроблено спробу систематизувати погляди Миколи Єв-ша¬на на природу і функціонування літературної критики, її методологічні зас¬нов-ки та естетичне завдання, що випливають із дослідження Павла Пет¬ренка «Ес...
ДО ПИТАННЯ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ АНТРОПОНІМІЇ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ОДНІЄЇ З ГРУП СОМАТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ)
У пропонованій науковій статті з’ясовано особливості реалізації однієї з груп соматичної лексики (зокрема брюхо, живіт, кендюх, пузо, пуп, тельбух, тереб, утроба та черево) в основі зафіксованих слов’янських антропонімів...
ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО БАРОКО В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЕМБЛЕМАТИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ
У статті зосереджено увагу на зв’язках української барокової літера-тури з європейським емблематичним контекстом. Метою наукового дослі¬джен¬ня є визначення функціональності, структурно-семіотичної своєрідності, інтер-пр...