Ризик неповного функціонального відновлення та стійких обмежень життєдіяльності у пацієнтів, котрі перебували на лікуванні в Інтегрованому інсультному блоці
Journal Title: Ендоваскулярна Нейрорентгенохірургія (original) - Year 2019, Vol 27, Issue 1
Abstract
Мета роботи – виявити чинники, які асоціюються з недостатнім функціональним відновленням або стійкими обмеженнями життєдіяльності у пацієнтів, котрі перебували на лікуванні в інтегрованому інсультному блоці (ІІБ). Матеріали та методи. Учасниками дослідження були 764 пацієнти (з них 41,7 % жінок) віком від 20 до 95 років (медіана – 66 років, міжквартильний інтервал – 57–75 років), які у 2010–2018 рр. були госпіталізовані до Інсультного центру (ІЦ), котрий працює за принципами ІІБ. Усі пацієнти при госпіталізації були оглянуті неврологом. Обстеження та лікування здійснювали відповідно до рекомендацій клінічних настанов. У 80,5 % пацієнтів було діагностовано ішемічний інсульт, у 19,5 % – геморагічний. Проведено однофакторний і багатофакторний аналіз даних. Функціональний стан оцінювали за модифікованою шкалою Ренкіна (мШР). Бажаний результат лікування вважали досягнутим, якщо на момент виписки з лікарні початкова оцінка за мШР зменшувалась на ≥2 бали або досягала значення ≤2 балів. Результати. Загальна початкова оцінка за NIHSS становила від 0 до 39 балів (медіана – 10 балів, міжквартильний інтервал – 6–17 балів). Протягом першої доби від початку захворювання до ІЦ було госпіталізовано 17,5 % пацієнтів, на 2-гу–7-му добу – 19 %, на 8-му–14-ту – 7,5 %, на 15–30-ту – 14,7 %, на 31-шу–60-ту – 10,3 %, на 61-шу–180-ту – 13,0 %, пізніше 180-ї доби – 18,0 %. Згідно з результатами однофакторного аналізу ризик недосягнення результату лікування асоціювався з багатьма чинниками: типом і підтипом інсульту, віком пацієнта, часом від початку захворювання до госпіталізації в ІЦ, початковою загальною тяжкістю неврологічного дефіциту, когнітивних порушень, обмежень мобільності та повсякденної життєдіяльності, наявністю та ступенем окремих неврологічних порушень, наявністю певних судинних чинників ризику (фібриляція передсердь, тютюнопаління) та ознаками запалення (підвищення ШОЕ та вмісту С-реактивного білка) на момент госпіталізації. Багатофакторний аналіз виявив 4 незалежних предиктори, які мають найтісніший зв’язок з відсутністю бажаного функціонального результату лікування в ІЦ: вік пацієнта (відношення шансів (ВШ) – 1,03 на кожний додатковий рік), початкова тяжкість інсульту (після стандартизації за рештою чинників ВШ – 1,05 на кожний додатковий бал початкової оцінки за NIHSS), загальний функціональний стан на момент госпіталізації (ВШ – 2,3 на кожний бал збільшення початкової оцінки за мШР) та час від початку захворювання до початку лікування в ІЦ (порівняно з коротшим терміном, ВШ – 3,3–4,2, якщо пацієнт був госпіталізований в ІЦ через 15–180 днів від початку захворювання, ВШ – 9,2, якщо пацієнт був госпіталізований пізніше 6-го місяця після інсульту). Площа під кривою операційних характеристик (AUC) – 0,92 (95 % довірчий інтервал – 0,89–0,94), що є свідченням відмінної якості моделі прогнозування та сильного зв’язку зазначеного набору факторних ознак із ризиком неповного функціонального відновлення на момент виписки з ІЦ. Висновки. За результатами однофакторного аналізу, ризик недостатнього функціонального відновлення та стійких обмежень життєдіяльності після лікування в ІІБ асоціюється з низкою факторних ознак, зокрема з підтипом інсульту, видами та тяжкістю неврологічних і когнітивних порушень та обмежень активності, деякими чинниками ризику і лабораторними показниками. Багатофакторний аналіз виявив 4 незалежні предиктори стійких обмежень життєдіяльності, що дасть змогу краще прогнозувати тривалість і результативність лікування в ІЦ.
Authors and Affiliations
Ю. В. ФЛОМІН
Keywords
Related Articles
- EP ID EP583020
- DOI 10.26683/2304-9359-2019-1(27)-21-31
- Views 99
- Downloads 0
МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГІПЕРВАСКУЛЯРИЗОВАНИХ МЕНІНГІОМ: КОН’ЮНКТУРА ТА РЕАЛЬНІСТЬ
Мета роботи — описати морфологічні характеристики гіперваскуляризованих менінгіом після емболізації судинних аферентів. Матеріали та методи. Об’єкт дослідження — зразки біологічного матеріалу (шматочки менінгіом), вилуче...
ПОЄДНАННЯ МЕНІНГІОМИ З ДВОМА МІШКОПОДІБНИМИ АНЕВРИЗМАМИ АРТЕРІЙ ГОЛОВНОГО МОЗКУ (КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК)
Наведено рідкісний випадок поєднання менінгіоми головного мозку з двома артеріальними мішкоподібними аневризмами, діагностованими у геморагічний період через три роки після видалення менінгіоми. Хірургічне лікування ан...
НЕЙРОВІЗУАЛІЗАЦІЯ У ДІАГНОСТИЦІ ТА ДИНАМІЧНОМУ СПОСТЕРЕЖЕННІ ЗА ЦЕРЕБРАЛЬНИМИ АРТЕРІАЛЬНИМИ АНЕВРИЗМАМИ
Мета роботи — проаналізувати можливість, доцільність та ефективність застосуван- ня різних методів нейровізуалізації щодо виявлення артеріальних аневризм головного мозку і післяопераційного динамічного спостереження....
РОЛЬ ЭНДОВАСКУЛЯРНЫХ ОПЕРАЦИЙ В КОМПЛЕКСНОМ ХИРУРГИЧЕСКОМ ЛЕЧЕНИИ СОЧЕТАННЫХ АТЕРОСКЛЕРОТИЧЕСКИХ ПОРАЖЕНИЙ ЦЕРЕБРАЛЬНЫХ И КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ
Цель работы — улучшить результаты лечения больных с сочетанными формами атеро- склероза церебральных и коронарных артерий за счет дифференцированного использования эндоваскулярных операций. Материалы и методы. Обследов...
ВПЛИВ ЕНДОВАСКУЛЯРНОЇ ПІДГОТОВКИ НА РЕЗУЛЬТАТИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ПОШИРЕНИХ ГЕМАНГІОМ ПЕЧІНКИ
Мета роботи — вивчити ефективність доопераційної емболізації гілок ворітної вени (ДЕВВ) при підготовці пацієнтів з поширеними гемангіомами печінки до радикальної резекції печінки. Матеріали та методи. ДЕВВ виконано у 67...