Ризики ерозії ліберальної демократії: приклад Словаччини
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія - Year 2018, Vol 8, Issue 22
Abstract
Акцентовано, що глобальною тенденцією сучасності є активізація політичних сил, які протистоять ліберально-демократичним системам; зокрема в країнах Європи зростає підтримка популістів і євроскептиків. Відзначено, що в регіоні Центрально-Східної Європи знижується довіра демократичним інститутам, посилюється політичний контроль за медіа, зростає роль неформальних деструктивних інститутів політики. Зауважено, що «молоді демократії» Європи, зокрема Словаччина, постали перед неліберальним викликом, що актуалізує вивчення міри їх деформованості. Досліджено демократизацію та відступи від неї на різних етапах розвитку словацької державності. Період 1990–1992 рр. (ще у складі Чехословаччини) охарактеризований як сприятливий: було закладено інституційну основу демократичного режиму. Однак від проголошення суверенітету (1993 р.) демократичний розвиток Словаччини не є лінійним; тут періодично проявляються схильності до авторитарних практик. Звернено увагу, що у 1993‒1998 рр. напівавторитарне правління націонал-популістів руйнувало основи словацької демократії, відбувся авторитарний реверс, який поставив під загрозу перспективи європейської демократії. Зусиллями громадянського руху словаків у 1998 р. електоральними механізмами Словаччину було повернуто в європейський ціннісний простір. Але після зміни політичного режиму в 1998 р., в ході підготовки та вступу до ЄС та в наступні роки, труднощі демократичного переходу не були уповні зліквідовані. Констатовано, що Словаччина залишається прикладом політичної турбулентності – боротьби між авторитаризмом і демократією. Зауважено, що дедалі частіше Словаччину відносять до країн, які втратили статус ліберальної демократії та набули формату лише електоральної демократії. Словацькі політичні лідери останніми роками вдаються до неліберальних стратегій мобілізації виборців, використовують механізми популістично-націоналістичної демагогії. Антимігрантські, проросійські та ін. мотиви амбівалентно співіснують із мотивами, узгодженими з демократичними стандартами ЄС. Сповільнилася боротьба з корупцією; топ-чиновники неформально взаємодіють з мафіозними структурами; влада вдається до активного використання теорії змов. Поширення неліберальної демократизації країни зумовило активізацію громадськості у 2017‒2018 рр. Водночас відзначено, що в порівнянні з Угорщиною або Польщею, Словаччина сьогодні є менш помітним випадком неліберального повороту.
Authors and Affiliations
Oleksandr Hryhoriev
Keywords
Related Articles
- EP ID EP625351
- DOI -
- Views 48
- Downloads 0
Документи державних архівів Волинської та Житомирської областей як джерело дослідження діяльності органів влади на Волині на початку XX ст.
У статті проаналізовано документи, які висвітлюють роль органів влади та місцевого самоврядування у суспільно-політичних та соціально економічних процесах, які відбувалися на Волині на початку ХХ ст. Окрема увага звернут...
УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНА ІДЕЯ В ПОЛІТИЧНІЙ ДУМЦІ КОЗАЦЬКОЇ ДОБИ
В статті досліджуються зміст, форми і політичні наслідки українського державотворення, які є актуальною темою політичної науки. Особливий ракурс рецепції української державної ідеї представлений в політичній думці козаць...
Порівняльна характеристика особливостей соціально- економічного та політичного становища молоді Донецької області (на основі матеріалів соціологічних досліджень)
На основі матеріалів соціологічного дослідження представлений соціальний портрет молоді Донецької області. Пропонується порівняльна характеристика соціально-економічного та політичного становища молоді регіону з всеукраї...
РЕГІОНАЛЬНЕ ЛІДЕРСТВО ЯК СТАБІЛІЗУЮЧИЙ ФАКТОР СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
У статті розглянуто підходи до визначення поняття регіонального лідера у роботах зарубіжних та українських дослідників. Визначено основні характерні риси, які дають можливість набуття статусу регіонального лідера. Проана...
Концептуальні підходи до розуміння лобізму
У роботі автор досліджує теоретичні підходи дослідників до визначення поняття "лобізм", його ролі та місця в політичній системі країни. Представлено етимологію терміна "лобізм". Автором надано власну класифікацію концепт...