Роль ентеропатогенних кишкових паличок у розвитку гострого ентероколіту
Journal Title: Сімейна медицина - Year 2017, Vol 0, Issue 1
Abstract
<p><strong>Мета дослідження:</strong> дослідити рівень та роль ентеропатогенних кишкових паличок у розвитку гострих ентероколітів (ГЕК).</p><p><strong>Матеріали та методи.</strong> Було проведено проспективне дослідження 153 осіб з підозрою на ешерихіоз. Етап скринінгу пройшли 95 хворих, у яких бактеріологічним шляхом виділили та ідентифікували із порожнини товстої кишки (ТК) ентеропатогенні (ЕПКП), ентеротоксигенні (ЕТКП), ентероінвазивні (ЕІКП), ентерогеморагічні (ЕГКП), чи/та ентероадгезивні (ЕАКП) кишкові палички. Також звертали увагу на наявність інших патогенних збудників (сальмонел, шигел, кампілобактера тощо), при їхньому додатковому виявленні хворих виключали із дослідження. Вік хворих коливався від 25 до 52 років (у середньому 38,66±3,11 року). Серед обстежених були 62 жінки (65,26%) і 33 чоловіка (34,74%).</p><p><strong>Результати</strong>. Виявлено, що отримана у хворих контамінація біотопу порожнини ТК патогенними ешерихіями спочатку зумовлює порушення кількісного складу нормальної мікробіоти біотопу за рахунок продукування ешерихіями коліцинів та інших антибактеріальних речовин, які лімітують ріст і розмноження біфідобактерій і лактобактерій та зумовлюють проліферацію умовно патогенних ентеробактерій, стафілокока, пептокока, клостридії та інших. У результаті дослідження було виявлено, що на тлі порушеного мікробіоценозу реалізуються патогенні властивості ЕПКП, ЕТКП, ЕІКП та ЕГКП.</p><p><strong>Заключення</strong>. Встановлено, що збудниками гострого діарейного ешерихіозу є ЕПКП у 41,05% хворих, ЕТКП – у 29,45% випадків, ЕІКП – у 23,16% хворих та ЕГКП – в 11,58% осіб. Клінічна маніфестація гострих діарейних ешерихіозів поліморфна і залежить як від біології збудника, так і від імунологічного статусу макроорганізму. Гострий коліентерит діагностовано у 57 (60,0%) осіб, дизентерієподібний варіант захворювання – у 24 (25,26%), холероподібний варіант – у 14 (14,74%) хворих. Гострий діарейний ешерихіоз розвивається на тлі порушень таксономічного складу і популяційного рівня мікробіотидистального відділу товстої кишки.</p>
Authors and Affiliations
Б. Сирота, Л. Сидорчук
Keywords
Related Articles
- EP ID EP511362
- DOI 10.30841/2307-5112.1(69).2017.103224
- Views 155
- Downloads 0
Clinical and Genetic Aspects of Refractory Forms of Multiple Myeloma Development
<p>Treatment of multiple myeloma has progressed significantly over the past years after the introduction of immunomodulation drugs and proteasome inhibitors. The median of patients survival has improved. All patients wit...
Сучасні можливості запобігання антибіотикорезистентності: бактеріофаги як антимікробні агенти
В огляді підкреслено необхідність пошуку альтернативи антибіотикам у лікуванні бактеріальних інфекцій. Обґрунтовано використання та подальший розвиток фаготерапії. Представлено особливості бактеріофагів як антимікробних...
Изучение гена инсулина у детей с инсулинозависимым сахарным диабетом в азербайджанской популяции
<p>Инсулинозависимый сахарный диабет является аутоиммунным заболеванием. У лиц с идентичным генотипом частота его встречаемости может составлять до 70%. В наследственной передаче заболевания принимают участие особые локу...
Фізіологічна роль гепсидину як центрального регулятора метаболізму заліза (Огляд літератури)
В останні десятиріччя значно збагатилися знання щодо метаболізму заліза у ссавців. Дослідження у галузі генетики, біохімії і молекулярної біології дозволили встановити та охарактеризувати ряд молекул, що беруть участь у...
«Гострий живіт» та абдомінальний біль у практиці лікаря загальної практики – сімейної медицини
Діагностичні помилки на догоспітальному етапі обстеження хворого із болем у животі свідчать проте, що: 20% – це помилки від недосконалості знань; 50% – помилки від недотримання правил клінічного обстеження хворого; 30% –...