Роль жасмонатного сигнального шляху у відповіді генів цвітіння на іонізуюче опромінення
Journal Title: Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів - Year 2019, Vol 17, Issue 1
Abstract
Мета. Метою даного дослідження є вивчення ролі жасмонатного сигналінгу у регуляції генів цвітіння рослин під впливом іонізуючого випромінювання. Матеріали і методи. Для проведення експерименту ми використовували рослини Arabidopsis thaliana дикого типу та мутанти jin з дефектом жасмонатного сигнального шляху. Хронічне опромінення 137CsCl відбувалося у дозі 17 cГр з потужністю 6,8 * 10-6 cГр/сек. Одноразове короткотривале опромінення (3 та 5 Гр, з потужністю 89 сГр/с) рослин відбувалося на стадії розвитку 5,0 на 21 день вегетації (Boys et al. 2001). В період після опромінення проводили виміри довжини стрілки та листа. Молекулярно-генетичний аналіз проводили за допомогою ПЛР у реальному часі. У даному експерименті визначали відносну експресію ключових генів цвітіння AP1, GI, FT, CO. Як референтні гени використовували ACT2 та UBQ10. Статистичний аналіз проводили за допомогою критерія Стюдента у програмі GraphPad Prism 8. Аналіз кількісних даних ПЛР був проведений за допомогою програми REST 2009, QIAGEN. Результати. Групи рослин мали статистично значущі відмінності за висотою стрілки (p>0.05). В дослідженні показано пригнічення експресії генів CO, GI і FT у мутантів jin. Надекспресія AP1 у мутантів jin при хронічному випромінюванні може викликати помилки поділу клітин і впливати на розвиток квітки. Експресія AP1 в рослинах дикого типу була наближеною до нормальної = 1 під час хронічного опромінення. Висновки. Виходячи з результатів нашого дослідження, ми припускаємо, що жасмонова кислота має стабілізуючий вплив на активність клітинної диференціації у рослин під впливом хронічного опромінення. Проте, точний механізм впливу жасмонової кислоти на цвітіння рослин Arabidopsis thaliana залишається неясним і вимагає подальшого дослідження.
Authors and Affiliations
M. V. Kryvokhyzha, K. V. Krutovsky, N. M. Rashydov
Keywords
Related Articles
- EP ID EP660053
- DOI 10.7124/visnyk.utgis.17.1.1200
- Views 114
- Downloads 0
Звіт про роботу первинної організації УТГіС Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН України
Академік НААН Борис Володимирович Дзюбецький (до 80-річчя від дня народження)
Висвітлено основні віхи життєвого шляху і найголовніші наукові здобутки та досягнення у селекційній і науково-педагогічній роботі члена Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М. І. Вавилова Бориса Володими...
«Чарівна паличка» біології – дар ченця з Брно. До 150-річчя публікації роботи Г. Менделя «Досліди над рослинними гібридами»
Представлено біографічні дані засновника сучасної генетики Грегора Менделя, проаналізовано роль його статті «Досліди над рослинними гібридами», як наукової праці, що стала одним із ключових факторів, які перетворили біол...
Академік НАН України Юрій Юрійович Глеба (до 70-річчя від дня народження)
Вячеслав Сергійович Коновалов (21.03.1937-7.11.2016)