САКРАЛЬНІ ЗОНИ ПІВДЕННО-СХІДНОГО КИЄВО-ПОДОЛУ (ХІ–ХІІІ ст.)
Journal Title: Місто: історія, культура, суспільство - Year 2016, Vol 1, Issue 1
Abstract
Стаття присвячена сакральним зонам, розташованим на півден-но-східній частині давньоруського Подолу. Ця місцевість досить довго залишалася маловивченою у порівнянні з іншими ділянками цього дав-ньокиївського району. Археологічні дослідження 2007–2015 рр. суттєво розширили наші уявлення про південно-східну частину давньоруського Подолу. У даній роботі ми спробували реконструювати сакральні локу-си цієї території.У Х ст. Київ складався з заселеного міста – великої прибережної частини – Подолу, невеликої сакрально-адміністративної частини – Ди-тинця на Замковій горі та міського некрополя на Старокиївській горі. У зв’язку з активною розбудовою нового міста за часів князювання Воло-димира Святославича та його сина Ярослава Мудрого, жителям Подо-лу, тепер уже християнам, довелося шукати іншого місця для поховання своїх небіжчиків. Вони змушені були опановувати на території Подолу ділянки, вільні від масової міської забудови.Відтепер могильники починають відігравати значну роль у форму-ванні міської структури середньовічного Києво-Подолу. Низка ґрунто-вих могильників розташовувалася на крайніх точках заселення району, які через заболоченість і загрози повеней вважалися малопридатними для життя. Для визначення таких могильників в структурі давньо-руського Подолу було запропоновано застосувати термін – “окраїнні могильники”. Три таких могильника та одне окреме поховання вдалося зафіксувати у південно-східній частині давньоруського Подолу. Могиль-ники, виявлені на вул. Набережно-Хрещатицькій, 1А та вул. Набереж-но-Хрещатицькій, 9, належать до самих ранніх подільських могильни-ків, їхнє активне функціонування припадає на ХІ ст.. Могильник, від-критий у 2015 р. на Поштовій площі та поховання жінки (вул. Петра Сагайдачного, 6Б), відносяться до іншого хронологічного періоду. Вони атуються ХІІ – першою половиною ХІІІ ст. Дослідження останніх років показали, що досить великі території на південно-східній окраїні давньоруського Подолу були малопридатні для заселення і тому їх часто використовували для влаштування кладовищ
Authors and Affiliations
Михайло Сагайдак, Всеволод Івакін, Сергій Тараненко, Дмитро Пефтіць
Keywords
Related Articles
- EP ID EP563783
- DOI -
- Views 205
- Downloads 0
ЛЕОНІД СОЛОВЙОВ ЯК ДОСЛІДНИК ІСТОРІЇ ХЕРСОНА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТОЛІТТЯ
Перед сучасною українською історичною наукою стоїть багато завдань, які потребують наукового вирішення. Серед них вивчення життя і діяльності видатних особистостей та історії окремих регіонів України займають не...
ЛАЗНІ У ПЛАНУВАЛЬНІЙ СТРУКТУРІ ДАВНЬОРУСЬКОГО ПОДОЛУ КИЄВА
В статті вперше представлені археологічно зафіксовані на Подолі Ки-єва об’єкти дерев’яної архітектури давньоруського часу, які інтерпре-туються як лазні. Автор розглянув відомі письмові, етнографічні та ар-хеологічні дже...
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗНАХІДОК ПІЧНОЇ КАХЛІ КИЇВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ
Статтю присвячено розгляду колекції пічної кахлі, яка походить з археологічних об’єктів, досліджених на території Києво-Печерського історико-культурного заповідника. У її складі присутні пічні вироби від XV до XIX ст. вк...
“НАЦІОНАЛЬНІ ІСТОРІЇ” ПОЛІЕТНІЧНИХ МІСТ ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКОГО ФРОНТИРУ ІМПЕРСЬКОГО ПЕРІОДУ
В статті аналізуються як практики написання “національних історій” міст Південної України, коли минуле того чи іншого населеного пункту розглядається під кутом зору певного етносу, із акцентуванням уваги на ролі відповід...
ВИДАТКИ МІСЬКИХ БЮДЖЕТІВ УКРАЇНСЬКОЇ СРР НА РОЗВИТОК ОСВІТНЬО-КУЛЬТУРНИХ ЗАКЛАДІВ (1923–1928 рр.)
Пошук нових шляхів фінансування української освіти, науки та культури спонукає до вивчення історичного досвіду попередніх років, уроки якого можуть бути корисними для сучасників. Попри це, окреслена тематика залишається...