Семіотична концепція в кінематографі
Journal Title: Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Аудіовізуальне мистецтво і виробництво - Year 2018, Vol 0, Issue 2
Abstract
<strong>Мета роботи</strong> – аналіз історичних та культурних факторів формування кіномови, а також зародження, розвиток та розкриття особливостей семіотичної концепції кіно.<em> </em><strong>Методологія</strong> дослідження полягає в застосуванні загального наукового принципу об’єктивності, культурологічного, структурно-функціонального та аналітичного методів при аналізі теоретичних праць мистецького напряму та творів екранного мистецтва (фільмів), предметне поле яких стосується розкриття принципів природи кіномови та семіотичної концепції в кіно.<em> </em><strong>Наукова новизна</strong><em> </em>роботи полягає в комплексному підході до понять семіотики кіно та кіномови як об’єктів гуманітарних досліджень<em> </em>та культурологічного осмислення феномену кінематографу в контексті тенденцій розвитку екранних мистецтв.<em> </em><strong>Висновки.</strong><em> </em>У кіно знакова система принципово відрізняється через свою динамічну природу. Семіотика не має готових рішень чи правил для створення знаків та кодів у кінокартині. Ця наука вивчає принципи та закономірності спілкування між глядачем і екраном за допомогою кіномови. У роботі здійснено аналіз та конкретизація теоретичних ідей і розвитку семіотики кіно як науки про знаки, охарактеризовано етапи становлення і розвитку кіномови, виявлено і обгрунтовано принципові відмінності кіномови, її особливості та механізми формування візуальних кодів. Сьогодні деякі теоретичні пояснення семіотики, засновані на принципах семіології мови, багато в чому здаються канонізованими і непереконливими. Потрібно використовувати комплексний підхід при семіотичному аналізі твору кіно-,телемистецтва. Історично семіологічно-термінологічний апарат і аналіз предмета склалися під впливом лінгвістики. Однак далеко не всі її положення допустимо екстраполювати в семіотику кіно. Особливий характер візуальних знаків змушує виробити інші методи аналізу візуальних семіотичних систем. Визначення цієї мови нерозривно пов'язане з визначенням специфіки візуальних знаків. У знака природної мови закріплений довільний зв'язок значення і означуваного. Візуальні ж знаки недовільні, мотивовані, в зв'язку з чим цілком дозволено допустити, що логіка візуальних семіотичних систем інша, ніж логіка мови.
Authors and Affiliations
Roman Shyrman, Svitlana Kotliar, Anastasiia Suprun-Zhyvodrova
Keywords
Related Articles
- EP ID EP571935
- DOI 10.31866/2617-2674.2.2018.151819
- Views 101
- Downloads 0
Особливості прийомів інфотейнменту
<strong>Мета дослідження </strong>полягає у з’ясуванні особливостей витоків, історичної еволюції сучасних тенденцій у розвитку інфотейнменту. Для досягнення вказаної мети доречним видається проаналізувати літературу та д...
Глядацькі переваги та пріоритети в сучасному контенті українських телеканалів
<p><strong>Мета роботи </strong>– розглянути різні аспекти переваг та пріоритетів сучасного контенту українського телебачення, визначити його жанрово-тематичну структуру та окреслити чинники формування українського меді...
Авторська програма – обличчя вітчизняного телебачення
<strong>Мета дослідження</strong> – огляд та аналіз створення і ведення авторських телевізійних програм відомих українських телевізійних ведучих щодо обґрунтування основних тенденцій впливу вітчизняного телебачення на св...
Семіотична концепція в кінематографі
<strong>Мета роботи</strong> – аналіз історичних та культурних факторів формування кіномови, а також зародження, розвиток та розкриття особливостей семіотичної концепції кіно.<em> </em><strong>Методологія</strong> дослід...
Особлива роль кольору в драматургії творів екранного живопису
<strong>Мета роботи</strong> –<em> </em>аналіз історичних та культурних факторів зародження, формування, еволюції та розробки драматургії кольоросимволів в екранних мистецтвах.<em> </em><strong>Методологія</strong> дослі...