Семіотичний вимір кінодокументалістики Павла Фаренюка

Abstract

<strong>Мета дослідження </strong>– розкрито побудову системи образів і знаків у документальних фільмах відомого українського кінорежисера Павла Миколайовича Фаренюка. Актуальність проблеми, якій присвячується стаття, полягає в тому, що українськими мистецтвознавцями, фактично, не досліджувалося питання використання художніх образів у вітчизняній кінодокументалістиці сучасної доби. <strong>Методологія дослідження </strong>базується на логіко-аналітичному методі (для з’ясування художніх засобів використання технічних режисерських прийомів при створенні екранних образів); формалізаційному методі (для вивчення різних екранних епізодів, які відображаються в знаковій формі за допомогою художніх символів); гіпотетичному методі (для пояснення взаємозв’язків між різними компонентами авторської смислової системи образів та для виявлення алгоритмів розвитку авторських знаків). <strong>Наукова новизна</strong> статті полягає у дослідженні образної палітри, що використовується в кінодокументалістиці в контексті авторської художньої кіномови, вибудуваної у творчому доробку відомого режисера-кінодокументаліста, заслуженого діяча мистецтв України, лауреата Національної премії імені Олександра Довженка П. М. Фаренюка, творчий доробок якого не достатньо вивчений сучасними науковцями-мистецтвознавцями. <strong>Висновки. </strong>Авторська своєрідність<strong> </strong>документальних фільмів базується не лише на виборі актуальної теми, на обов’язковій авторській інтерпретації та сучасному багатожанровому суміщенні. До зазначеного необхідним прирощенням є фактор, який означується семіотичністю творчих рішень у розкритті будь-яких ідей, екранних героїв та подій фільмів. Творча майстерність одного з яскравих представників авторського документального кіно України Павла Фаренюка, як доказ тому, що свідчить про обов’язкову необхідність наявності в сучасних документальних фільмах широкої палітри очевидних та зашифрованих знаків, які переростають в художні образи, збагачуючи глибину екранного полотна, матеріалізують необхідне усвідомлення автентичного національного хронотопу, який пояснює одвічний взаємозв’язок часових і просторових відносин у художньому творі. Здобутий фактаж із образної системи одного з майстрів кінодокументалістики розширить багаж знань кінознавчої та мистецької галузі.

Authors and Affiliations

Оlena Moskalenko-Vysotska

Keywords

Related Articles

Глядацькі переваги та пріоритети в сучасному контенті українських телеканалів

<p><strong>Мета роботи </strong>– розглянути різні аспекти переваг та пріоритетів  сучасного контенту українського телебачення, визначити його жанрово-тематичну структуру та окреслити чинники формування українського меді...

Вітчизняне телебачення в контексті європейського телевізійного простору

<strong>Мета дослідження.</strong> Найважливішим елементом розвитку сучасного телеефіру є постійно зростаюча технологічність телерадіомовлення, швидка зміна смаків та уподобань споживачів, впровадження новітніх механізмі...

Особливості форматів сучасних телесеріалів

<p><strong>Мета роботи</strong> – дослідити основні формати сучасних телесеріалів та виявити їх характерні особливості. <strong>Методологія </strong><strong>дослідження</strong> основана на теорії масових комунікацій з в...

Семіотична концепція в кінематографі

<strong>Мета роботи</strong> – аналіз історичних та культурних факторів формування кіномови, а також зародження, розвиток та розкриття особливостей семіотичної концепції кіно.<em> </em><strong>Методологія</strong> дослід...

Особлива роль кольору в драматургії творів екранного живопису

<strong>Мета роботи</strong> –<em> </em>аналіз історичних та культурних факторів зародження, формування, еволюції та розробки драматургії кольоросимволів в екранних мистецтвах.<em> </em><strong>Методологія</strong> дослі...

Download PDF file
  • EP ID EP571886
  • DOI 10.31866/2617-2674.1.2018.140833
  • Views 69
  • Downloads 0

How To Cite

Оlena Moskalenko-Vysotska (2018). Семіотичний вимір кінодокументалістики Павла Фаренюка. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Аудіовізуальне мистецтво і виробництво, 0(1), 38-48. https://europub.co.uk/articles/-A-571886