СКОРОЧУВАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ ЕКСКРЕТОРНИХ ПРОТОК ПАЛЬПЕБРАЛЬНОЇ ЧАСТОЧКИ СЛЬОЗОВОЇ ЗАЛОЗИ ЛЮДИНИ
Journal Title: БІОЛОГІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ - Year 2016, Vol 2, Issue 2
Abstract
У статті розглянуті питання, присвячені механізмам виділення секрету по вивідних протоках пальпебральної часточки сльозової залози людини. Сучасні дані літератури дозволяють стверджувати, що процес секретоутворення на теперешній час добре вивчений, чого не можна сказати про механізми, що сприяють відтоку секрету від кінцевих відділів через вивідні протоки у напрямку устя сльозової залози. На жаль, залишаються багато в чому не зʼясованими механізми виведення секрету по протоках і вплив на секретоутворення особливостей їх просторово-структурної організації. У свою чергу, міоепітеліальні клітини активно або пасивно здатні впливати на величину просвіту кінцевих відділів і проток при наростанні у них гідравлічного тиску. Доведено, що міоепітеліальні клітини виявляються у сльозовій залозі людини на всьому протязі вивідних проток, про що свідчить імуногістохімічний метод їх виявлення. Це може бути пов’язано з більшою в’язкістю білкового секрету (сльозової рідини) і відповідною потребою в залозі скорочувальних елементів. В свою чергу, наявність у стінках екскреторних проток сльозової залози людини м’язового епітелію, чергування звужень і розширень просвіту проток, звивистість ходу властиві нормальній структурі залози і здатні впливати на гідродинамічні особливості ламінарного струму рідини, що рухається по екскреторних протоках. Рекомендована необхідність проведення більш детальних морфологічних досліджень анатомо-топографічних особливостей сльозових залоз з метою проведення порівняльного морфологічного дослідження сльозових і малих слинних залоз. Перспективою подальших досліджень є проведення порівняльного морфологічного дослідження сльозових і малих слинних залоз з метою розробки рекомендацій щодо морфологічного обґрунтування аутотрансплантації слизової оболонки, що містять губні або піднебінні слинні залози, у кон’юнктиву повіки для ліквідації дефіциту сльозової рідини при розвитку синдрому «сухого ока».
Authors and Affiliations
О. А. Шерстюк, Н. Л. Свінцицька, А. В. Пілюгін, Р. Л. Устенко, А. Л. Каценко, В. Г. Гринь
Keywords
Related Articles
- EP ID EP533059
- DOI -
- Views 116
- Downloads 0
ОСОБЕННОСТИ ОРГАНИЗАЦИИ МНОГОЛЕТНИХ ИССЛЕДОВАНИЙ КАМЫШЕВОК РОДА ЛСЯОСЕРИЛЬИЗ В СЕВЕРНЫХ ШИРОТАХ НА ПЕРИФЕРИИ АРЕАЛОВ
Вследствие мелиорации на прилегающих к Ладожскому озеру землях и сброса органики различными предприятиями во второй половине ХХ века было нарушено природное равновесие в прибрежной его части, что вызвало интенсивное зара...
ФІТОЦЕНОТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРИГНІЧЕННЯ ПОСІВАМИ КУЛЬТУРНИХ РОСЛИН ЯК ФАКТОР БІОЛОГІЧНОЇ БОРОТЬБИ З AMBROSIA ARTEMISIFOLIAL. (ASTERACEAE)
У статті наведено результати вивчення ефективності біологічної боротьби із шкодочинним і важковикорінюваним в сучасних агроценозах бур’яном– Ambrosia artemisifolia L. Дослідження проводилося у перших двох ла...
ФІТОІНДИКАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ МАЛОЇ ПАРКОВОЇ ВОДОЙМИ
Проведено фітоіндикаційні дослідження екологічного стану малої паркової водойми на прикладі ставка-копанки парку агробіостанції Полтавського педуніверситету імені В.Г. Короленка, що зазнає прямого та непрямого впливу ант...
НАРИС ЕНТОМОФАУНИ ПОЛТАВСЬКОГО МІСЬКОГО ПАРКУ
У статті висвітлено результати багаторічних (1984–2017 рр.) досліджень ентомофауни Полтавського міського парку, здійснюваних щорічно під час проведення навчальних екскурсій для студентів природничого факультету Полтавськ...
ЕКОЛОГО-ЦЕНОТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА СТАН ЦЕНОПОПУЛЯЦІЙ TULIPA QUERCETORUM KLOKOV & ZOZ (LILIACEAE) НА ТЕРИТОРІЇ БАСЕЙНУ р. ВОРСКЛА (В МЕЖАХ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
В статті наведені результати дослідження еколого-ценотичних особливостей, вікової структури та щільності12 ценопопуляційTulipa quercetorum Klokov & Zoz (Liliaceae) – рідкісного виду, занесеного до Червоної...