Сковородіана: труднощі читання, або що приховують і що повідомляють тексти
Journal Title: Київська Академія - Year 2017, Vol 0, Issue
Abstract
У статті проаналізовано варіанти інтерпретації філософських творів Сковороди як певні моделі читання та доведено, що мінливість тлумачень залежить від припущень про латентне у творах, серед іншого, про ставлення до тексту, автора і предмета дослідження. Латентне (приховане умисно або неумисно) вимагає експлікації та подальшої репрезентації, але в кожному конкретному випадку воно визначається по-різному. Існують два альтернативні підходи до визначення латентного. Одні дослідники використовують здатність текстів передавати більше, ніж задумав автор, і шляхом зіставлення «деталей» здійснюють історико-філософську контекстуалізацію теорії (місце мислителя в історії філософської думки), здобувають свідчення про зв’язок ідей філософа з історичною епохою та з його особистим життям. У цьому випадку текст промовляє поза волею автора, оскільки він не був задуманий як джерело інформації такого типу. Альтернативним підходом є дотримання волі автора і ставлення до тексту як авторського та завершеного повідомлення, що містить усі необхідні інструменти для успішної комунікації. Перший підхід ґрунтується на недовірі та намаганні редукувати автора тексту до об’єкта, другий спирається на довіру до тексту та його автора. Порівняння обох підходів, а також рекомендації самого Григорія Сковороди («Жена Лотова») щодо тлумачення біблійних текстів спрямовують аналіз на розкриття ролі досвіду та постаті автора у процесі читання. Біографія мислителя у цьому контексті дозволяє конституювати автора як джерело повідомлення і актуалізувати етичний аспект у ставленні до його творів. Запропонований у цій статті аналіз ґрунтується на таких теоретичних побудовах: латентне у тексті (Г. Г. Гумбрехт), навмисні і непередбачувані одкровення (К. Гінзбурґ), історичний досвід (Ф. Р. Анкерсміт). Порівняння двох підходів не дає підстав для висновку про абсолютні переваги одного з них, однак дає змогу побачити певні відмінності між читачами та дослідниками.
Authors and Affiliations
Iryna Bondarevska
Keywords
Related Articles
- EP ID EP507800
- DOI 10.18523/1995-025x2017130141
- Views 56
- Downloads 0
Києво-могилянські трактати «Про виникнення і зникнення» у контексті теологічних дискусій XVII — початку XVIIІ століть
Стаття присвячена трактатам «Про виникнення і зникнення» викладеними у Києво-Могилянській академії у XVII–XVIIІ ст. як складова філософського курсу. Ці трактати мають історичну і тематичну прив’язку до однойменної книги...
Бібліотека Унівської Свято-Успенської Лаври: Стародруки, рідкісні видання і рукописи: Каталог, уклав Юрій Ясіновський; Інститут церковної музи- ки Українського католицького університету; Свято-Успенська лавра Студійського уставу в Уневі
Унівська Свято-Успенська лавра навряд чи потребує представлення, адже на сьогодні — це один із найбільших чернечих греко-католицьких духовних центрів України. Тож зрозумілим є інтерес до книжки, в якій описано сучасну ла...
The Embassy of Lazar Baranovych to Moscow in 1684: Gifts, Requests, and Other Expenses
The paper offers the materials of Lazar Baranovych’s embassy to Moscow in 1684. This is the first publication of the documents. They include three letters of Baranovych to tsars Ivan and Peter Alekseyevich, the regent So...
Проблема intellectio і verbum mentis у трактатах «De anima» Інокентія Ґізеля і «De corpore animato» Йосифа Волчанського
У статті здійснено порівняльний аналіз концепцій ментального слова (verbum mentis) могилянських професорів Інокентія Ґізеля і Йосифа Волчанського. Аналіз спирається на латинськомовні рукописні трактати «De anima» Ґізеля...
Unknown Research of Kyiv Theological Academy Professor Peter Kudryavtsev about Burial Places in the Kyiv Confraternal Monastery Cathedral
This publication involves the scientific circulation of the manuscript of Kyiv Theological Academy Professor Peter Kudriavtsev, which is dedicated to the burials revealed in the underground of Epiphany cathedral of Kyiv...