“Смеркання Заходу” Освальда Шпенґлера: провіденційна модель науки
Journal Title: Питання літературознавства - Year 2018, Vol 98, Issue
Abstract
Стаття присвячена 100-річчю з дня виходу у світ монументальної праці Освальда Шпенґлера „Смеркання Заходу”. Основна увага зосереджена навколо проблем ролі, місця, функцій та методів науки в ситуації мінливості та нестабільності сучасного академічного простору; траєкторії можливого розвитку людського знання в західному світі; розмежування сфер точних та гуманітарних наук, їх взаємодії; протиставлення наукових моделей культури та цивілізації. Виявлено, що задля подолання кризи у науці вчений пропонує залучити ідеї внутрішнього, що дало би змогу механічному світогляду протиставити одухотворену картину світу і цим самим відкрити шлях до проникнення у глибинну внутрішню суть речей. Окреслюються осмислені німецьким вченим поняття знання, розуміння, творчості; наукового досвіду як самопізнання; минулого і майбутнього як вираження окремої людської душі чи культури; ідеї ірраціональних та креативних компонентів дослідження. Аналізується провіденційна модель науки, яку вчений пропонує як спосіб уникнення ймовірних ризиків в умовах цивілізаційної кризи, а також можливий шлях порятунку надбань західної культури.
Authors and Affiliations
Mariana Lanovyk, Zoriana Lanovyk
Keywords
Related Articles
- EP ID EP465684
- DOI 10.31861/pytlit2018.98.007
- Views 71
- Downloads 0
Безмежна перспектива з нескінченними для теорії пастками [Рецензія на монографію: Васильєв Є. М. Сучасна драматургія: жанрові трансформації, модифікації, новації. – Луцьк : ПВД „Твердиня”, 2017. – 532 с.]
Рецензується монографія Васильєва Є. М. Сучасна драматургія: жанрові трансформації, модифікації, новації (Луцьк, 2017).
Музика як складова біографічного тексту
Розглянуто роль музики в біографії музиканта. Увагу зосереджено на тлумаченні життя видатних композиторів через їхню творчість, а також на ролі музики у структуруванні, естетизації, додатковій семантизації життєпису. Вка...
Роман Г. Майринка “Голем” и готическая традиция в литературе
Представлен анализ романа Г. Майринка „Голем” сквозь призму готической традиции в литературе. Отмечается, что при организации повествования автор романа использует не только готический хронотоп, но и такие элементы готич...
Жанровий формат “Незнайко в Сонячному місті” М. Носова (римейкування класичної утопії)
Опрацьовується жанрова природа утопії за допомогою компаративного аналізу текстів Миколи Носова „Незнайко в Сонячному місті” та Томазо Кампанелли „Місто Сонця”. Виокремлюється особливий тип римейку, в якому не тільки пер...
Модус художніх біографій М. Слабошпицького
Розглядається художня біографія як особливий метажанровий різновид. На прикладі романів-біографій М. Слабошпицького „Марія Башкирцева (Життя за гороскопом)”, „Тодось Осьмачка (Поет із пекла)”, „Никифор Дровняк”, „Автопор...