СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ЯК ЧИННИК ПОЛІТИЧНОЇ МОБІЛІЗАЦІЇ
Journal Title: ВІСНИК ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ. СЕРІЯ ЖУРНАЛІСТИКА - Year 2019, Vol 0, Issue 45
Abstract
Стаття має за основу дослідження 200 акаунтів українських користувачів соціальної мережі Facebook, у два етапи: перший етап – протягом липня 2016 року, вересня 2016 року, січня 2017 року, березня 2017 року; другий етап – протягом вересня-грудня 2018 року. Воно зроблено для того, щоб відповісти на питання, до якої форми участі вдаються українці напередодні майбутніх президентських виборів, чи демонструють і в який спосіб громадяни беруть участь в політичних процесах країни, чи має місце в соціальних мережах факт політичної мобілізації. Проаналізовано на першому і другому етапах дослідження 2814 і 3015 повідомлень, розміщених у соціальній мережі Facebook, відповідно. Досліджено, що участь українських громадян в політичних (громадсько-політичних) заходах зросла протягом досліджуваного періоду майже вдвічі. Згідно з поданими даними, найактивніше власники акаунтів мережі Facebook продукують текстові повідомлення, демонструючи політичну активність, висловлюючи прихильніть / незгоду з певними політичними тенденціями чи політичними процесами, долучаючись у такий спосіб до процесів політичної мобілізації тощо. Відзначено поступове зниження кількості переглядів, коментарів і перепостів, інформація про які подається поряд із «виступом» власника акаунта. Принциповим моментом вважаємо той факт, що з часом до акторів соціальних мереж приходить визнання за інтернет-ініціативами здатності до розпорошення громадського активізму, коли номінальна залученість стає лише імітацією суспільної ініціативи й «фальсифікацією» солідарних дій. При цьому наявні в мережі ознаки політичної мобілізації усвідомлюються як необхідна умова демократичної трансформації суспільства, яка супроводжує соціокультурні, інституційні, політико-правові зміни.
Authors and Affiliations
Olena Porpulit
Keywords
Related Articles
- EP ID EP558625
- DOI -
- Views 123
- Downloads 0
ІМПРЕСИВНА МОВА ЗМІ: НАВІГАЦІЯ ДО РЕЗУЛЬТАТУ
У статті досліджено засоби актуалізації імпресивної мови ЗМІ та перспективи майбутньої журналістики в Україні; проаналізовано актуальні для суспільства теми: Нова Армія, проблеми історії; визначено найбільш уживані термі...
(ВІД)ТВОРЕННЯ СВІТУ В МЕДІА: ПРАВО НА ІСТИНУ?
Розкрито можливості застосування класичної та некласичної філософії в аналізі істиннісної природи медійних повідомлень. Визначено специфіку підходу модальної логіки і теорії можливих світів в оцінці істинності повідомлен...
ІДЕОЛОГІЯ, ГЕНДЕР, ДИСКУРС: НОВІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ ПРЕСИ
У статті досліджуються медіадискурси західноукраїнської преси 1920-1930-х років крізь призму новітніх підходів – дискурс-аналітичного й гендерного. Доводиться, що медій- ний простір західноукраїнської преси був ареною бо...
ПОЛІТИЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ ДЕ(РЕ)ІДЕОЛОГІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА І ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В ПОСТКОМУНІСТИЧНИХ ОБСТАВИНАХ
У статті визначено й проаналізовано політичні чинники, які наприкінці ХХ століття загострили проблему деідеологізації посткомуністичного суспільства, а також окреслено медійний дискурс про шкідливість ідеології. Серед пр...
МЕДІАТЕКСТ НОВИН ПЕРШОГО КАНАЛУ СУСПІЛЬНОГО РАДІО
У статті докладно аналізується медіатекст новинних повідомлень Першого каналу Суспільного радіо з погляду будови змістової частини новин, формування їхньої компози- ційно-структурної частини, дотримання основного техноло...