СПІЛЬНІ ВІЙСЬКОВІ ФОРМУВАННЯ ПОЛЬЩІ І УКРАЇНИ ЯК ПРИКЛАД ПОРОЗУМІННЯ І МИРУ МІЖ ПОЛЬЩЕЮ І УКРАЇНОЮ
Journal Title: Східноєвропейський історичний вісник - Year 2018, Vol 1, Issue 0
Abstract
У статті висвітлюється утворення спільних українсько-польських військових формувань УкрПол- бату та Литовсько-Польсько-Української бригади, проаналізовано історичні та політичні передумови українсько-польського військового співробітництва. Дана оцінка українсько-польським військовим форму- ванням у боротьбі з спільним ворогом у середині ХХ ст., а також під час миротворчих місій на початку ХХІ ст. та під час російської агресії на Сході України. Метою статті є проаналізовувати історичний досвід українсько-польської військової співпраці, ви- вчити бойовий досвід спільного українсько-польського батальйону – УкрПолбату в миротворчій місії у Косово, обґрунтувати важливість створення і діяльності спільних військових формувань для порозуміння і добрих відносин між нашими державами. Тезою статті є те, що український і польський народи завжди успішно долали ворожнечу та непо- розуміння перед обличчям спільного для обох народів ворога і утворювали успішні військові союзи для боротьби з ними. Доказом цього є українсько-польська співпраця в 40-і роки минулого століття, коли представника- ми Крайової Делегатури Уряду Польщі було підписане порозуміння з ОУН-УПА для спільної боротьби з радянськими окупантами. Подібні угоди укладалися як локальними командирами українських і польських підрозділів, так і на рівні Центрального Проводу, керівних органів повстанських армій. Угоди перед- бачали пакт про ненапад і спільну боротьбу проти Червоної армії. Спільні військові акції в Варежу, Хороброві, Грубешові мали переможний успіх. Однак спільні українсько-польські військові формування стали можливими тільки з появою на карті світу незалежних України і Польщі в 90-х рр. ХХ ст. Моїм твердженням є те, що такі формування служать прикладом організації системи безпеки в ширшому розумінні, ніж національна. Це доводить сама ідея створення спільної литовсько-польсько-української бригади в час російської агресії на Сході для укріплення Східного кордону НАТО і гарантування безпеки у цьому регіоні, для допо- моги реформуванню Збройних Сил України, згідно зі світовими стандартами, досягнення взаємосуміс- ності українського війська з підрозділами НАТО. Реформуванню та орієнтуванню українських збройних сил на стандарти НАТО допомагали спільні миротворчі дії та гуманітарні акції, які виконувалися УкрПолбатом під час миротворчих місій. Спільні військові навчання дозволяють досягти взвємосумісності та бойового залагодження українських, поль- ських та литовських підрозділів, дають змогу обмінюватись бойовим досвідом АТО і досвідом побудови Збройних сил світового зразка. У висновках статті стверджено, що народи України і Польщі в минулому столітті, в непрості 40-ві рр., долали ворожнечу і утворили успішні військові союзи в боротьбі зі спільним ворогом – більшовицькою Росією. У час незалежності обох держав стали можливими спільні військові формування, які сприяли і сприяють зміцненню взаємної довіри, будівництву дружніх контактів, а в час агресії Росії щодо України є гарантією безпеки на східному кордоні НАТО. Спільні українсько-польські формування дають колосаль- ний обмін досвідом обом арміям, сприяють їх взаємосумісності та бойовому злагодженню, а також реформуванню Збройних сил України відповідно до світових стандартів. І, зрештою, спільні бойові, гу- манітарні, медичні акції, навчання, участь в миротворчих місіях, тісна військова співпраця є базою для налагодження добрих взаємовідносин, взаємної довіри та подолання негативних наслідків історичного минулого України та Польщі.
Authors and Affiliations
Емілія КАЗАН
Keywords
Related Articles
- EP ID EP447818
- DOI -
- Views 87
- Downloads 0
ПЕРШІ УКРАЇНСЬКІ НАЦІОНАЛІСТИ НА КРИВОРІЖЖІ. КРИВОРІЗЬКИЙ РІЙ ПІВДЕННОЇ ПОХІДНОЇ ГРУПИ ОУН(Б)
У статті йде мова про перших українських націоналістів, що з’явилися у Кривому Розі 1940 р. Вони займались розвідкою та агітаційно-пропагандистською роботою. Але невдовзі вони були заарештовані криворізькими чекістами. П...
«НЕ ГАСІТЬ СВІТЛА!»: ОСВІТНЯ ПОЛІТИКА ДРУГОЇ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ В ПУБЛІЦИСТИЦІ МИРОНА КОРДУБИ
У статтіз‘ясовано особливості діяльності Кордуби-публіциста, спрямованої на збереження національного характеру шкільництва українців Східної Галичини у міжвоєнний час. Наголошено, що публіцистика вченого дає підставу гов...
УКРАЇНА І УКРАЇНЦІ В ПОЛІТИЧНІЙ ДУМЦІ ЙОАХІМА БАРТОШЕВИЧА (1867 – 1938)
У статті висвітлюються окремі аспекти політичної та публіцистичної діяльності Й. Бартошевича – відомого представника польської націонал-демократії в Наддніпрянській Україні, відповідального редакто- ра газети «Dziennik...
ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДМИТРА ПАЛІЇВА
У статті простежено процес формування суспільно-політичних поглядів Д. Паліїва на тлі соціально-економічного і політичного життя Західної України першої половини XX ст. Показано його участь у політичному житті Східної Га...
РОЛЬ КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНСЬКОЇ РСР (60 – 80-ті роки ХХ ст.)
У статті зроблена спроба комплексного висвітлення ролі кадрового забезпечення українського села при інтенсифікації сільського господарства Української РСР у 1960 – 80-і рр. Розглянуто основні на- прями сільської кадрово...