Способи підвищення якості та ефективності впливу інститутів громадянського суспільства на нормопроектування органів державної влади
Journal Title: ScienceRise: Juridical Science - Year 2018, Vol 0, Issue 4
Abstract
<p>Важливе значення має визначення соціально значущих завдань суспільного розвитку, на вирішення яких має бути зорієнтований правовий моніторинг. За результатами соціологічних опитувань можна виявити досить широкий спектр таких завдань як: підвищення ефективності правової системи та державного управління; покращення якості прийнятих нормативно-правових актів; розвиток механізму зворотного зв’язку між органами державної влади, місцевого самоврядування та громадянами; реалізація конституційного обов’язку держави щодо дотримання та захисту прав і свобод людини й громадянина тощо.</p><p>На даному етапі необхідно здійснювати облік всіх факторів, що позитивно впливають на розвиток нормотворчості. Перевага надається створенню системи незалежної експертизи та врахування громадської думки. Прикладом залучення громадських об’єднань і наукових інституцій є діяльність міжнародних асоціацій, що здійснюють моніторинг дотримання прав людини. Відсутність в Україні нормативного регулювання питань проведення державної та громадської експертизи чинних нормативно-правових актів та проектів нормативно-правових актів – це проблема, яка негативно впливає на результативність проведення моніторингу. Щоб забезпечити врахування громадської думки при проведенні правової експертизи, необхідно удосконалити процедури проведення громадських експертиз. Моніторинг законодавства та правозастосування – це інструмент формування громадянського суспільства, форма діалогу між суспільством та владою.</p><p>Приєднання інститутів громадянського суспільства до процесу правового моніторингу оптимізує проведення аналізу, порівняння та оцінювання якості законодавства, правозастосування через призму суспільних потреб і прагнень громадянського суспільства. Таким чином, уможливлюється організація взаємодії інститутів державної влади та громадянського суспільства з метою виявлення корупційних чинників і недоліків законодавства на засадах добровільної та незалежної їх участі в цій діяльності.</p><p>Результати правового моніторингу, отримані внаслідок залучення громадських об’єднань та наукових інституцій, мають стати основою для внесення змін в роботу органів державної влади, законодавчих органів під час стратегічного планування та визначення пріоритетних напрямків розвитку країни</p>
Authors and Affiliations
Ihor Onyshchuk
Keywords
Related Articles
- EP ID EP526335
- DOI 10.15587/2523-4153.2018.149740
- Views 169
- Downloads 0
Суб’єкт правової культури: концептуальні засади дослідження
<p>Наукова стаття присвячена висвітленню концептуальних засад розуміння поняття суб’єкта правової культури. Встановлено, якщо культура поєднує в собі матеріальне та ідеальне, виступаючи і як суб’єкт (така, що пізнає і пр...
Конституційні цінності: від теорії до практики. До 100-річчя конституції Української Народної Республіки
<p>У статті проаналізовані витоки становлення та розвитку новітнього українського конституціоналізму в тісному зв’язку з державотворчим процесом в Україні на початковому етапі Української національної революції 1917-1921...
Вплив традицій та практики державотворення на становлення конституції та розвиток конституційного процесу
<p>У статті висвітлено погляди вітчизняних та зарубіжних вчених на становлення конституції як закономірного процесу відповідно до національних традицій та практики державотворення народу, приділено увагу працям Шарля Луї...
Процесуальний статус захисника за КПК України: проблеми регламентації та шляхи їх удосконалення
<p>Статтю присвячено проблемним питанням правового регулювання статусу захисника у кримінальному провадженні, визначенню основних особливостей процесуального статусу захисника, та його структурних компонентів у руслі суч...
Українська революція і проблема створення національного парламенту
<p>На основі аналізу наявних документів, реальних історичних фактів відтворюється аспект досвіду діяльності політичних сил України в 1917–1920 рр., спрямованої на запровадження в державотворення демократичних засад (наро...