СТАНОВЛЕННЯ ФЕРМЕНТАТИВНОГО АПАРАТУ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ ПТАХІВ У ПРЕНАТАЛЬНОМУ РАННЬОМУ ПОСТНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ
Journal Title: БІОЛОГІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ - Year 2016, Vol 2, Issue 2
Abstract
У статті наведені результати дослідження щодо становлення ферментативного апарату травної системи птахів на прикладі курей породи род-айленд у пренатальний та ранній постнатальний періоди онтогенезу. Установлено активність протеолітичних, амілолітичних, ліполітичних ферментів, які забезпечують як порожнинне, так і пристінкове травлення. Проаналізовано зміну активності ферментів у залежності від доби інкубації та формування травних залоз. Виявлено активність ферментів на різних етапах ембріогенезу і раннього постембріогенезу, установлено, що на останніх етапах пренатального розвитку підвищується активність ферментів підшлункової залози та печінки, що свідчить про готовність травної системи до травлення. У процесі досліджень виявлені особливості деяких ферментів підшлункової залози та печінки. Так, активність протеаз печінки на момент вилуплення збільшується у понад 4,5 рази. Активність α- і γ-амілаз відмічена тільки на 15-у добу інкубації. Максимальні показники амілолітичної активності у клітинах печінки відмічені в ембріонів на 14-у добу інкубації. Установлено, що, на відміну від амілолітичних і протеолітичних ферментів, активна евакуація ліпази із підшлункової залози у дванадцятипалу кишку спостерігається тільки на момент вилуплення. Найбільш висока активність ліпази печінки відмічена у період вилуплення, що пов’язано з переключенням ембріонів на внутрішньокишкове травлення. Отже, результати дослідження показали, що становлення ферментативного апарату травної системи, який забезпечує як порожнинне, так і пристінкове травлення, відбувається вже в пренатальному періоді онтогенезу. Активність більшості ферментів зростає до кінця пренатального періоду онтогенезу – на момент вилуплення, коли травна система практично готова до процесу травлення.
Authors and Affiliations
Л. П. Харченко, І. О. Ликова
Keywords
Related Articles
- EP ID EP533028
- DOI -
- Views 129
- Downloads 0
ДО БРІОФЛОРИ ДРЕВЛЯНСЬКОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА
У даний час на Українському Поліссі існує чотири природних заповідники– Черемський, Рівненський, Поліський та Древлянський, з яких лише останній залишався не дослідженим у бріологічному відношенні. Влітку2016 р....
ІЛЛЯ ІЛЛІЧ МЕЧНИКОВ (до170-річчя від дня народження)
У2015 році світова громадськість вшановує пам’ять великого біолога усіх часів– зоолога, мікробіолога, цитолога, ембріолога, імунолога, фізіолога, патолога, вченого із міжнародним ім’ям і нашого земляка Іллі...
ANACAMPTIS PALUSTRIS (JACQ.) R.M. BATEMAN, PRIDGEON et M.W. CHASE (ORCHIDACEAE) НА ЛУКАХ ПОЛТАВЩИНИ
Наводяться біоекологічні особливостіAnacamptis palustris (Jacq.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (Orchidaceae). Розглянуто етапи онтогенезу дослідженого виду. Характеризується віковий спектр виду на конкретних...
ЯКІВЧАНСЬКИЙ ЛІС ЯК ОСЕРЕДОК ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛІСОВОЇ ФІТОРІЗНОМАНІТНОСТІ В ПОЛТАВІ
У статті наведена ботанічна характеристика Яківчанського лісу – природного структурного елемента Полтавського міського парку – парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Охарактеризовано фітор...
ПАТРІАРХ БОТАНІЧНОЇ НАУКИ: до120-річчя від дня народження академіка Д.К. ЗЕРОВА
У вересневі дні2015 року наукова громада України відзначила120-річчя від дня народження нашого земляка– відомого вченого: ботаніка, бріолога, болотознавця, академіка АН України, заслуженого діяча наук...