СТАНОВЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-МЕРЕЖЕВОЇ ЕКОНОМІКИ ЯК ОСНОВИ ПРАВОВОЇ ЕКОНОМІКИ
Journal Title: Економічна теорія та право - Year 2016, Vol 4, Issue 27
Abstract
Постановка проблеми. Актуальність наукового дослідження пов’язана із суттєвими змінами основ світового впорядкування, що визначається формуванням інформаційно-мережевої економіки, яка створює принципово новий алгоритм побудови правової економіки. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасні науковці багато уваги приділяють аналізу інформаційної, мережевої економіки. Але залишається поза сферою дослідження вплив інформаційно-мережевої економіки на становлення правової економіки. Формулювання цілей. Обґрунтування впливу типологічних змін суспільних трансформацій на принципи побудови діяльності, що адекватна правовій економіці. Виклад основного матеріалу. Глобальний історичний процес визначається логікою історичного переходу від індустріально-ринкової до інформаційно-мережевої економіки. Такий перехід має фундаментальний характер, що обумовлює інші трансформаційні характеристики цивілізаційного процесу. Інформація стає найбільш значущим продуктом та ресурсом виробництва, організаційно-функціональною формою якої стає мережа. З розвитком інформаційно-мережевої економіки відбуваються зміни у відносинах власності, праці та розподілу. Закони відтворення інформації суттєво змінюють механізми взаємодії свободи людини та її залежності від інших людей. Економічна діяльність перестає відповідати досвіду та знанням попереднього розвитку, тому знижується рівень керованості в суспільстві та посилюється хаотичність соціально-економічних та політичних процесів. Це призводить до зростання неформальних інститутів регулювання людських взаємовідносин, що, у свою чергу, знижує пріоритет ієрархічних структур, тим самим змінює субординацію права та закону. Саме із цим пов’язані невизначеність правового середовища і конфлікти у сфері інтелектуальної власності. Разом з формуванням інформаційно-мережевої економіки формується новий тип людини, яка стає мережевою (Netman), а саме суспільство стає мережевим. Перехід від однієї мережі в іншу змінює поведінку людини, а її особистість розпадається на фрагменти. Людина потрапляє в різні мережі: економічні, торгові, соціальні, релігійні, ідеологічні, наукові, гендерні, інформаційні, націоналістичні, терористичні, волонтерські та інші, що керуються своїми власними нормами, цінностями та цілями. Суттєва роль у механізмі регулювання мережевих процесів належить довірі, що стає основою існування людського суспільства. Висновки. Методологічною основою пошуку шляхів становлення правової економіки стають розуміння та врахування в практичній діяльності особливостей інформаційно-мережевого світу. У правовій економіці на національному і міжнародному рівні ні окремий індивід, ні окрема країна не можуть не враховувати взаємозалежність сучасного світу. Незалежність існує лише як момент взаємозалежності, а у випадку ігнорування цього факту самостійність перетворюється в деструктивний елемент. Міжнародний характер правової економіки передбачає, що країни, які вступають в різні економічні союзи при передачі своїх повноважень наднаціональним утвореннями, не втрачають, а реалізують свій суверенітет. Усі суб’єкти в правовій економіці свої взаємодії будують на основі домовленостей про правила та обмеження, які не повинні порушуватися. У правовій економіці компроміс стає головним інструментом вирішення протиріччя. Компроміс передбачає поступки та пошук взаємоприйнятного рішення, що стає нормальним та адекватним способом вирішення суперечностей. У правовій економіці кожний суб’єкт несе свою частку відповідальності в рамках спільно-розділених повноважень. Визнання цих принципів правової економіки як адекватних сучасному стану суспільства, вивчення способів їх застосування в усіх сферах життя та їх практичне втілення є умовою подальшого прогресу в становленні правової цивілізації. Коротка анотація статті Анотація. У статті розглядається природа інформаційно-мережевої економіки, яка стає основою формування правової економіки на національному і міжнародному рівні. Розкривається вплив типологічних змін суспільства на принципи побудови діяльності, адекватної правовій економіці. Обґрунтовується зростання невизначеності і хаотичності взаємодії людей у результаті розширення мережевих структур, що приводить до зростання неформальних інститутів та змін субординації права і закону.
Authors and Affiliations
Олена Аврамівна Гриценко, Андрій Андрійович Гриценко
Keywords
Related Articles
- EP ID EP175519
- DOI -
- Views 103
- Downloads 0
Corporatization of public universities: what do foreign scientists warn about?
The author has generalized scientific approaches of foreign scholars to defining a process of university corporatization. The author indicates positive and negative consequences of the corporatization. The author draws e...
ЮРИДИЧНІ ПОСЛУГИ У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: ЕКОНОМІЧНА ТА СОЦІАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ
Сформульовано проблему суперечності економічної та соціальної ефективності юридичних послуг у сфері інтелектуальної власності (ІВ). Класифіковано основні групи (види) юридичних послуг у сфері ІВ, визначено особливості су...
ОСНОВНІ ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ РАДЯНСЬКОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПРАВА
Присвячено проблемі створення та поетапного розвитку господарського права за радянських часів та впливу останнього на сучасний зміст господарсько-правового регулювання, його базові юридичні конструкції. Визначено основні...
ESTABLISHING ADMINISTRATIVE JURISDICTION OF RELATIONS ON PUBLIC PROPERTY: INFLUENCE OF LEGAL REGIME
The article proposes approaches to ensuring the unity of legal positions regarding the assignment of public-law disputes on public property to administrative jurisdiction through the paradigm of judicial hermeneutics. Th...
МЕЖДУНАРОДНЫЕ СТРАТЕГИЧЕСКИЕ АЛЬЯНСЫ В ЮРИДИЧЕСКОМ БИЗНЕСЕ
Раскрыто содержание интеграционных процессов в современном бизнесе, сущность и виды стратегических альянсов. Обоснованы особенности международных стратегических альянсов юридических фирм и их отличия от альтернативных ст...