Стратегія та пріоритети розвитку біоенергетики в Україні

Apply

Стратегія та пріоритети розвитку біоенергетики в Україні

Journal Title: Економіка АПК - Year 2018, Vol 8, Issue

Abstract

Мета статті – обґрунтувати основні концептуальні засади стратегії й реальні показники розвитку біоенергетики в Україні на період до 2030 р. та напрями створення її матеріально-технічної бази; розрахувати витрати на виробництво різних видів біопалива, прибутковість і строки окупності інвестицій у біоенергетику. Методика дослідження. Використано такі загальнонаукові методи: cистемного аналізу щодо тенденцій розвитку біоенергетики у світі та в Україні; рядів динаміки виробництва і використання біопалива в Україні за 2007–2016 рр.; експертних оцінок фактичного виробництва біопалива у світі та в Україні; комп’ютерної обробки розмірів посівних площ, урожайності та валових зборів біосировини; прогнозування обсягів виробництва біопалива на 2020–25–30 рр. та витрат на розвиток матеріально-технічної бази. Результати дослідження. Проаналізовано сучасні тенденції розвитку біоенергетики в Україні. Встановлено, що вона є енергозалежною державою, яка 35 % від загального обсягу енергоносіїв імпортує поки що з-за кордону. Крім того, має економічно доступний потенціал для виробництва ВДЕ на рівні 20 млн м3 н.е. за рік, а виробляє тільки 1,47 %, або 1374 ГВт від загального обсягу, з яких 81 % припадає на біоенергетику. Надто низькі темпи розвитку біоенергетики в попередні роки спонукали ряд дослідників та наукових установ спрогнозувати дуже песимістичний варіант розвитку біоенергетики до 2030 р. – на рівні 2,2 млн т н.е. за рік. Однак пожвавлення розвитку біоенергетики в останні 2–3 роки, будівництво низки великих біоенергетичних комплексів європейського рівня та сотень середніх і дрібних біопідприємств, а також загальний ріст економіки країни дають підстави для більш реального прогнозу розвитку біоенергетики України до 2030 р., а саме – на рівні 8,5 млн т н.е., зокрема для виробництва твердого біопалива – 4,5, рідкого – 1,0, біогазу – 3,0 млн т н.е. Зроблено висновки, що для цього необхідно: 1) створити міцну матеріально-технічну базу з виробництва сировини та її переробки і використання, а також значно удосконалити нормативно-правове, науково-технічне й фінансове забезпечення галузі; 2) будувати заводи для виробництва твердих палив, індивідуальні та великі котельні; для виробництва рідких добрив використати існуючі спиртові, пивоварні та цукрові заводи; для виробництва сировини – понад 500 тис. га незадіяних земель; 3) інвестувати в розвиток біоенергетики; 4) залучити кошти не тільки з державного бюджету, а й приватний капітал, запровадити пільгові механізми кредитування, стимулювання залучених коштів з фондових ринків та акціонування, а також страхування продукції біоенергетики. Без вкладення великих іноземних інвестицій і проведення радикальних реформ в Україні такий проект здійснити буде неможливо. Елементи наукової новизни. Запропоновано концептуальні засади і спрогнозовано показники розвитку біоенергетики в Україні на період до 2030 р. Практична значущість. Зазначені підходи можуть бути використані органами державної влади при плануванні та прогнозуванні стратегії розвитку біоенергетики в Україні та шляхів формування її матеріально-технічної бази, які забезпечать підвищення економічної ефективності й конкурентоспроможності галузі. Табл.: 3. Бібліогр.: 15.

Authors and Affiliations

Volodymyr Bondar, Anatolii Fursa, Mykhaylo Humentyk

Keywords

біоенергетика; види біопалива; матеріальна база; витрати; прибутковість; окупність

EP ID EP610872
DOI -
Views 67
Downloads 0