СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПАРАМЕТРИ ПРЕДИКАТИВНОСТІ АД’ЄКТИВНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Journal Title: Філологічний часопис - Year 2016, Vol 1, Issue 2
Abstract
У статті проаналізовано фразеологічні одиниці як мовні засоби вторинної номінації, які не тільки називають, а й дають об’єкту яскраву оцінку, виокремлюючи найхарактерніші ознаки, властивості, риси тощо через суб’єктивно-модальну позицію мовця. Зокрема, під кутом ретельного дослідження перебувають різноструктурні ад’єктивні фразеологізми, що виконують предикативну функцію. Різноманітність морфологічних форм вираження ад’єктивних фразеологізмів у складі іменної частини складеного присудка проілюстрована добіркою яскравих текстових фрагментів. The article deals with phraseological units as language means of second category, that not only name, but also give a bright object evaluation, emphasize the most characteristic features, properties, characteristics through subjective-modal position of the speaker. In particular, we investigate different adjectival phraseological units that make predicative function. A variety of morphological forms of expression adjectival phraseology that play the role of the nominal predicate is illustrated by a selection of bright text items. Particularly, there is the most common model of predictive part (phraseological unit) – nominative form by means of which is transferred figurative, constant feature of subject and are fixed less productive models – predictive ablative, accusative, genitive, and unspecialized form of expression of predictive member – form a locative. Analysis of the role of predicate in idiomatic units is carried out in view of figurative and expressive shades of their semantics.
Authors and Affiliations
Інна Коломієць, Валентина Розгон
ФОЛЬКЛОРНО-ЕТНОГРАФІЧНА СПАДЩИНА УКРАЇНИ У КНИЗІ П. ЧУБИНСЬКОГО «МУДРІСТЬ ВІКІВ»
У статті прослідковано шлях становлення П. П. Чубинського як ученого, який удосконалив справу збирання та опрацювання фольклору й етнографії на науковій основі, створив потужну базу для фольклорно-етнографічних студій ба...
СЕМАНТИЧНІ ПАРАМЕТРИ ГОЛОВНОГО КОМПОНЕНТА ОДНОСКЛАДНИХ ПРИСЛІВНИКОВИХ РЕЧЕНЬ У МАЛІЙ ПРОЗІ МАРІЇ МАТІОС
У статті проаналізовано семантичні параметри головного компонента односкладних прислівникових речень у малій прозі Марії Матіос. Установлено, що роль головного члена односкладного прислівникового речення найчастіше викон...
МІФОЛОГЕМИ КОБЗАРСЬКО-ЛІРНИЦЬКОЇ ТРАДИЦІЇ В РОМАНІ Л. МУСІХІНОЇ «ЗВИЧАЙНИК» ЯК ВИХОВНИЙ ПРОСТІР
У статті на основі вивчення змісту старосвітського роману Л. Мусіхіної «Звичайник» виокремлено та проаналізовано міфологеми філософії буття інституту кобзарства, їх роль у формуванні національного світогляду молодого пок...
ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПОЕТИЧНОГО ТЕКСТУ УКРАЇНСЬКОГО НЕОКЛАСИЦИЗМУ
Статтю присвячено дослідженню особливостей лінгвостилістичного моделювання поетичного тексту, виявленню функціонально-мовних закономірностей у поезії. У роботі визначено егоцентричні особливості поетичного мовлення, проа...
A KÁRPÁTALJAI MAGYAR NYELVJÁRÁSOKBAN MEGHONOSODOTT KELETI SZLÁV LEXIKAI ELEMEK HANGTANI ÉS SZEMANTIKAI MODIFIKÁCIÓJÁRÓL
In Transcarpathia bilingualism is a natural phenomenon. Due to the minority position of the local Hungarian people, they are frequently forced to use either surrounding language in everyday communication. The common usag...