Структурно-метаболічні особливості будови ендометрія у жінок пізнього репродуктивного віку з доброякісними тиреопатіями
Journal Title: Ендокринологія - Year 2016, Vol 21, Issue 1
Abstract
Мета роботи — вивчити структурно-метаболічні особливості гіперпластичних процесів у жінок пізнього репродуктивного віку з доброякісними тиреопатіями та визначити кореляцію між гістологічним статусом і параметрами морфометрії ендометрія у вказаного контингенту пацієнток. Результати та обговорення. Гіперпластичні процеси ендометрія є причиною мено-метрорагій майже у 40% жінок пізнього репродуктивного віку. Порушення менструального циклу — провідний клінічний симптом захворювання й основний мотив звертання до лікаря та госпіталізації. Серед причин розвитку гіперплазій ендометрія (ГЕ) істотна роль належить порушенням гормонального гомеостазу зі зміною росту та диференціювання клітинних елементів ендометрія. У структурі супутніх екстрагенітальних захворювань у жінок із гіперплазією ендометрія частка тиреопатій складає майже 50-65%. Є припущення, що гонадотропін-рилізинг-гормон (ГнРГ) може відігравати роль автокринного регулятора проліферації клітинних ліній карциноми, а агоністи ГнРГ можуть викликати десенситизацію або пригнічення синтезу рецепторів до ГнРГ, справляючи прямий антипроліферативний ефект, тобто запобігаючи пухлинному росту. Проведено вивчення структурно-метаболічних характеристик гіперпластичних процесів ендометрія у жінок пізнього репродуктивного віку з доброякісними тиреопатіями з метою вдосконалення алгоритму обстеження, прогнозування та запобігання розвитку патологічних проліферативних процесів ендометрія. Висновки. Термін спостереження стану ендометрія у пацієнток пізнього репродуктивного віку з гіперпластичними процесами матки та патологією щитоподібної залози має складати не менше від 1 року після закінчення терапії агоністами ГнРГ. Складна гіперплазія ендометрія є чинником більшого ризику малігнізації ендометрія.
Authors and Affiliations
М. Є. Яроцький, Л. М. Семенюк, О. О. Литвак, Л. С. Наустинна, О. Я. Гирявенко
Вміст циркулюючих імунних комплексів у хворих на рак щитоподібної залози після лікування радіоактивним йодом і рекомбінантним людським тиреотропіном
Актуальність. Використання рекомбінантного людського тиреотропіну перед проведенням поопераційної радіойодної абляції у хворих на диференційований рак щитоподібної залози (РЩЗ) дозволяє запобігти небажаним ефектам гіпоти...
Взаємозв’язок рівня адипонектину в циркуляції з імунними показниками та коагуляційними властивостями периферичної крові у хворих на цукровий діабет 2-го типу з неалкогольною жировою хворобою печінки
Мета — вивчення імунних особливостей і коагуляційних властивостей периферичної крові у хворих на цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) і неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП) залежно від рівня адипонектину та стадії НАЖХ...
Корекція клініко-метаболічних порушень у хворих із цереброваскулярними захворюваннями на тлі метаболічного синдрому
Мета дослідження. Аналіз ефективності та безпеки лікування пацієнтів із хронічними цереброваскулярними захворюваннями (дисциркуляторна енцефалопатія) на тлі метаболічного синдрому (МС) із використанням препаратів Діаліпо...
Зміни рівня холестерину в надниркових залозах щурів, викликані метанандамідом, залежні від статевих гормонів
Для з’ясування можливої участі холестерину в реалізації ефектів метанандаміду (метаболічно стійкого синтетичного похідного ендогенного канабіноїду анандаміду) в тканині надниркових залоз щурів було поставлено за мету до...
Репродуктивна функція у хворих на рак щитоподібної залози чоловіків
В огляді висвітлено сучасні погляди на вплив комбінованого лікування раку щитоподібної залози в чоловіків на сперматогенез і його гормональну регуляцію залежно від кількості курсів радіойодтерапії.