Суспільні процеси початку ХХ ст. в осмисленні наддніпрянської інтелігенції
Journal Title: Наддніпрянська Україна : історичні процеси, події, постаті - Year 2018, Vol 1, Issue
Abstract
На рубежі ХІХ–ХХ ст. Україна не мала національної держави, була розділена на два великі регіони, які входили до складу Російської та Австро-Угорської імперій. Українській інтелігенції доводилося жити й творити у складних політичних умовах, нерідко йти на дуже суттєві компроміси з російськими імперськими силами, котрі були репрезентовані і чиновництвом, і порівняно численнішими інтелектуальними колами. Еволюція української національної ідеології відбулася під впливом європейських ідей. Вони, щоправда, полонили думки досить незначного числа гуманітаріїв, більшість яких займалася здебільшого вивченням етнографічно-фольклорних сфер народного (селянського) життя, тобто, знову ж таки, переймалася досить обмеженим колом питань. На початку ХХ ст. у Наддніпрянщині основну увагу українська інтелігенція приділяла соціально-культурному, національному, регіональному, меншою мірою економічному та соціальному життю. Такий вибір між "культурою і політикою" виявився надто обмеженим. В умовах, коли багато сил потребувало вирішення внутрішніх (партійних, міжособистісних та ін.) проблем, локальна за своїм масштабом орієнтація помітно послаблювала вплив інтелектуалів на суспільство, селянство зокрема. Українська інтелігенція небезпідставно претендувала на роль основної рушійної сили національного ствердження, налагодження зв’язків між західними ("підавстрійськими") і східними ("підросійськими") громадами, але вона мало що робила для свого авторитету серед широких верств населення, простолюду, що в нових історичних умовах було помилкою.
Authors and Affiliations
Yaroslav Platmir
Keywords
Related Articles
- EP ID EP605994
- DOI 10.15421/30180105
- Views 87
- Downloads 0
Образ Т. Г. Шевченка у літературній критиці та публіцистиці діячів українського національного руху другої половини 50-х рр. – початку 60-х рр. ХІХ ст.
Розглянуто образ Т. Г. Шевченка, який створено в літературно-критичних і публіцистичних працях учасників та симпатиків українського національного руху другої половини 50-х – початку 60-х рр. ХІХ ст. Показано, що характер...
Публічні лекції в Катеринославській губернії на початку ХХ ст. (за матеріалами Державного архіву Дніпропетровської області)
Представлено склад, структура та інформаційні можливості архівних комплексів Державного архіву Дніпропетровської області для формування уявлень щодо проблематики та масштабу лекційної діяльності в Катеринославській губер...
Становлення професійного середовища пам’яткоохоронців в українських землях (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)
Здійснено аналіз основних форм наукової комунікації між дослідниками історико-культурного надбання у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Висвітлено передумови зростання інтересу тогочасних інтелектуалів до пам'яток Н...
Римо-католицька та лютеранська конфесії Південної України у світлі церковної політики Російської імперії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)
Аналізуються впливи церковної політики Російської імперії на церковно-релігійне життя римо-католиків та лютеран на Півдні України впродовж другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Встановлено, що у порівнянні з лютеранською...
Підтримка професійної згуртованості як елемент корпоративної культури науково-технічних об'єднань промислових регіонів України (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)
На основі широкого кола джерел розглянуто основні напрями діяльності інженерно-наукових об'єднань промислових регіонів України, в основу діяльності яких було покладено ідею об'єднання інженерної спільноти з метою встанов...