Abstract

У статті представлений теоретичний аналіз та систематизація підходів до визначення поняття «соціальна активність». Дефініція «активність» використовується в різних галузях науки як самостійне поняття, так і в якості додаткового елемента в різних системах. Аналіз енциклопедичної, психолого-педагогічної літератури дав можливість виокремити наступні підходи до поняття «соціальна активність»: як динамічна характеристика особистості, що відображає рівень спрямованості здібностей, знань, навичок, концентрації вольових і творчих зусиль особистості на реалізацію невідкладних потреб, інтересів, мети; як спосіб життєдіяльності, що характеризується умінням діяти за власним бажанням, реалізуючи особистісний початок у нових формах і видах діяльності; як зв’язок особистості з соціальним середовищем через свідому, цілеспрямовану взаємодію особистості та соціуму з урахуванням особистісних мотивів за якими люди здійснюють вплив один на одного та різні види суспільно-корисної діяльності.

Authors and Affiliations