ШУТЫ, ТРИКСТЕРЫ, ДВОЙНИКИ И ИГРОВАЯ КУЛЬТУРА В ТВОРЧЕСТВЕ СИЛЬВИИ ПЛАТ
Journal Title: Сучасні літературознавчі студії - Year 2017, Vol 14, Issue 1
Abstract
У своїй творчості Сильвія Плат неодноразово звертається до міфологічних і казкових образів. Персонажі, пов’язані з низовою, народною культурою, нечисленні і виникають переважно у ранній творчості поетеси. Але навіть Джокер чи таке явище ігрової культури, як цирк, отримують у Плат міфологічні асоціації, перетворюючись на своєрідну алегорію життя. За допомогою сміху і ігрових образів поетеса намагається подолати ексзитенціальний страх смерті, перетворюючи останню в гротескний жарт. Двійники і трікстери в поезії Сильвії Плат часто мають біографічне підґрунтя, відображаючи амбівалентність і складне внутрішнє життя самої поетеси, а також її взаємини з іншими людьми, часто затьмарені зрадою і розчаруваннями. In her work Plath repeatedly uses mythological images and those from different fairy-tales. Characters associated with profane, folk culture, are not numerous and occur mostly in the early works of the poet. But even the Joker or such cultural phenomenon as the circus, obtain mythological associations in Plath’s interpretation,34 Сучасні літературознавчі студії. Літературні виміри видовищних форм культури. Випуск 14. 2017 turning into a kind of allegory of life. Through laughter and games the poet is trying to overcome the existential fear of death, turning the latter into a grotesque joke. Twins and tricksters in the poetry of Sylvia Plath often have autobiographical overtones, reflecting the ambivalence and the complex inner life of the poet, as well as her relationships with other people, often overshadowed by betrayal and unfulfilled expectations.
Authors and Affiliations
Екатерина БАРИНОВА
Keywords
Related Articles
- EP ID EP276657
- DOI -
- Views 125
- Downloads 0
ТЕКСТУАЛІЗАЦІЯ ВЕРТЕПУ В РОМАНІ В. ЄШКІЛЄВА “ІМПЕРАТОР ПОВЕНІ”
У статті розглядається містеріальна природа вертепу і карнавалу, які у романі “Імператор повені” В.Єшкілєва виконують функцію основних наративних форм. Проаналізовано езотеричний підтекст цих драматичних різновидів, визн...
“THE SENSE OF AN ENDING”: ЛИТЕРАТУРА ПОСЛЕ-ПОСТМОДЕРНИЗМА. ПОДСТУПЫ К ПРОЧТЕНИЮ ЭСТЕТИКИ И ПОЭТИКИ
Пропонована стаття – спроба проблематизувати саму можливість виокремлення літератури нової доби; її можливих історико-літературних параметрів з огляду на деякі принципово нові риси естетики, поетики, семантики, що вирізн...
ОБРАЗИ ПЕРСОНАЖІВ COMMEDIA DELL’ARTE У ПОСТМОДЕРНІСТСЬКІЙ ПРОЗІ (на матеріалі романів Ю. Іздрика, П. Хьоґа та Д. Рубіної)
У статті визначається роль масок commedia dell’arte у постмодерністському романі (прозі початку ХХІ століття). Автор порівнює персонажів романів Ю. Іздрика (“Воццек & воццекургія”), Д. Рубіної (“Синдром Петрушки”) та П...
ВІЗУАЛЬНІ ІГРИ З ОБРАЗОМ ДОН КІХОТА В АМЕРИКАНСЬКІЙ КОМЕРЦІЙНІЙ РЕКЛАМІ
Завдання статті – дослідити візуальні ігри з образом Дон Кіхота у комерційній рекламі США. Ці ігри базуються на принципі трансформації донкіхотського тілесного коду та пародії. Їхня мета – перетворити головного героя зна...
ФІГУРА НЕНАДІЙНОГО (НЕДОСТОВІРНОГО) НАРАТОРА – ДВІЙНИКА ЛІТЕРАТУРНОГО ГЕРОЯ – В ХУДОЖНІЙ СИСТЕМІ РОМАНУ-ГРИ ДЖУЛІАНА БАРНЗА “ВІДЧУТТЯ ЗАКІНЧЕННЯ” (2011)
Мотив пам’яті як ненадійного суб’єкта ідентичності реалізується в позиції наратора, який виступає у ролі двійника померлого героя в ситуації документальної неповноти наративного свідоцтва. Оповідач перетворюється з недос...