ТАНЦЮВАЛЬНІ ПЕРФОМАНСИ ЯК МИСТЕЦЬКЕ ЯВИЩЕ

Abstract

<strong>Мета дослідження</strong> – виявити специфіку сценічних та позасценічних танцювальних перфомансів. <strong>Методи дослідження </strong>поєднують систематизацію підходів до визначення поняття «перфоманс», екстраполяцію теоретичних концепцій перфомансу в площину хореографії, мистецтвознавчий аналіз танцювальних перфомативних практик. <strong>Наукова новизна</strong> полягає у виявленні морфологічних ознак сценічних та позасценічних танцювальних перфомансів. <strong>Висновки</strong>. Переважна більшість хореографічних перфомансів сучасності представлена сценічними та поза сценічними театральними акціями, де засоби хореографічного мистецтва (ритмічно організовані рухи та пластика людського тіла) є провідними в об’єднанні з іншими художніми та позахудожніми засобами. Сценічні та позасценічні хореографічні перфоманси, створюючи ілюзію природності (особливо останні), в своїй сутності залишаються театральними формами, оскільки не позбавлені демонстраційності. Орієнтація перфомативного мистецтва на візуальний характер актуалізує хореографічне мистецтво як один з основних засобів подібних художніх форм. У танцювальних перфомансах, присвячених осмисленню тілесності у постмодерному дискурсі, реалізується одне з основних завдань авангардного мистецтва – епатування та шокування публіки. Діапазон рівня композиційної усталеності танцювальних перфомансів нині коливається від хореографічно насичених добре відрепетируваних постановок (сценічні форми), що межують з традиційними хореографічними формами, до гранично імпровізаційних, подекуди втілених досить обмеженим арсеналом хореографічних засобів (зазвичай, позасценічні форми), що межують з хеппенінгом.

Authors and Affiliations

Ольга Бойко

Keywords

Related Articles

МУЗИЧНИЙ НОНКОНФОРМІЗМ 60–70 РР. ХХ СТ. ТА ФОРМУВАННЯ ЕТНОМИСТЕЦЬКОГО НАПРЯМУ РОЗВИТКУ ПОП-КУЛЬТУРИ В УКРАЇНІ

У статті подається аналіз етномистецьких напрямів розвитку поп-культури в контексті становлення музичного нонконформізму 60–70 рр. в Україні. Визначаються особливості звернення до глибинних фольклорних вимірів, до етноку...

РОЗВИТОК ЗНАНЬ ЗА ЧАСІВ АНТИЧНОСТІ: НАУКА І ТЕХНІКА ДАВНЬОГО РИМУ

У статті аналізується стан науки і техніки у Давньому Римі як покажчик рівня античної цивілізації. Підкреслено, що наукові знання в Римі не досягли того високого рівня, на якому вони перебували у Давній Греції. Проте рим...

ТЕМА ТА ОБРАЗ В ДИЗАЙНЕРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ТЕО ВОЗІАНОВА

<div><strong>Мета роботи </strong>– розглянути та<strong> </strong>проаналізувати творчу діяльність Тео (Федора) Возіанова як одного із провідних українських дизайнерів одягу; на прикладі подіумних колекцій, представлени...

ДОЛЯ ПЕРШОТРАВНЯ В КАЛЕНДАРІ ОФІЦІЙНИХ СВЯТ УКРАЇНИ: СКАСУВАННЯ ЧИ РЕКУЛЬТИВАЦІЯ?

<strong>Мета роботи</strong>. Дослідження пов’язане з пошуком нових підходів до трактування свята 1 травня як соціокультурного феномена. Обговорюючи доцільність вилучення Першотравня з календаря офіційних свят України, у...

СЦЕНІЧНЕ МОВЛЕННЯ ПЕРІОДУ ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО ТЕАТРУ

У статті висвітлено специфіку сценічного мовлення періоду професіоналізації українського театру, який охоплює кінець ХVІІІ – ХІХ ст. Проаналізовані особливості сценічного мовлення в кріпацькому, аматорському, антрепризно...

Download PDF file
  • EP ID EP539736
  • DOI 10.31866/2410-1176.35.2016.158246
  • Views 38
  • Downloads 0

How To Cite

Ольга Бойко (2016). ТАНЦЮВАЛЬНІ ПЕРФОМАНСИ ЯК МИСТЕЦЬКЕ ЯВИЩЕ. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія «Мистецтвознавство», 0(35), 69-77. https://europub.co.uk/articles/-A-539736