Тенденції материнської смертності в Україні та її основні чинники
Journal Title: Лікарська справа - Year 2018, Vol 0, Issue 3
Abstract
Показник материнської смертності вважають інтегрованим індикатором репродуктивного здоров’я жінок, який відображає не лише стан загального здоров’я, якість медичної допомоги вагітним і рівень організаційної роботи родопомічних установ, а й поєднану взаємодію цих чинників з економічними, екологічними, санітарно-культурними, соціально-гігієнічними та іншими факторами. Показник материнської смертності нині є актуальною проблемою вітчизняної системи охорони здоров’я: за даними МОЗ України, у 2016 р. померло 77 жінок, смерть яких пов’язана з вагітністю. Показник материнської смертності становить 14,5 % на 100 000 живонароджених дітей. За даними Міжвідомчої групи ООН з оцінки материнської смертності (MMEIG), в обчисленні показника ураховують коефіцієнт народжуваності і економічний стан країни, показник материнської смертності в Україні у 5,3 раз (32 на 100 000 живонароджених) перевищує (2010 р.) цей показник у Європейському Союзі (6 на 100 000 живонароджених у 2010 р.). В Україні спостерігається негативна стала тенденція рівня материнської смертності, основними причинами якої є недостатня доступність населення до послуг планування сім’ї; високий рівень патології вагітних; недосконала система стандартизації медичної допомоги; недостатній моніторинговий контроль випадків материнської смерті; недостатня державна підтримка при плануванні та народженні дитини. Впровадження заходів Глобальної стратегії і цілі припинення запобіжної материнської смертності до 2030 р. ВООЗ сприятиме зниженню МС: подолання нерівностей в доступності та якості медико-санітарних послуг в областях репродуктивного здоров'я, здоров'я матерів і новонароджених; забезпечення загального охоплення послугами охорони здоров'я для всеосяжної медико-санітарної допомоги у сфері репродуктивного здоров'я;подолання всіх причин материнської смертності, репродуктивної і материнської захворюваності та пов'язаних з ними інвалідності; зміцнення систем охорони здоров'я шляхом збору надійних даних з метою реагування на потреби та пріоритети жінок і дівчаток; забезпечення підзвітності для підвищення якості допомоги і справедливості [1].
Authors and Affiliations
N. Ya. Zhylka, A. V. Kudria
Keywords
Related Articles
- EP ID EP642332
- DOI 10.31640/JVD.3-4.2018(27)
- Views 193
- Downloads 0
Психологічні умови підвищення якості медико-соціальної допомоги хворим на шизофренію
У статті наведено результати дослідження основних критеріїв підвищення якості надання медико-соціальної допомоги (МСД) хворим на шизофренію. МСД розглядають з позиції реалізації біопсихосоціального підходу як на етапі ан...
Адипонектин та його біологічні ефекти
Відповідно до сучасних уявлень, жирову тканину вважають ендокринним органом, а ожиріння – захворюванням, що характеризується хронічним системним низькоградієнтним запаленням. Жирова тканина синтезує «адипокіни», в тому ч...
Порівняльний аналіз використання різних інструментальних методів тимчасової зупинки кровотечі в хірургії магістральних судин
Існуючі методи тимчасової зупинки кровотечі в хірургії магістральних судин досить ефективні, але при деяких патологічних станах виникає потреба удосконалення проведення гемостазу і застосування новітніх методів, які дозв...
Диференційоване застосування вертебротерапевтичних методів при артеріальній гіпертензії
Наведено аналіз методів вертебрологічного лікування та їх застосування при артеріальній гіпертензії й супутній патології хребта відповідно до виявлених травмуючих елементів.
Неспецифічній вагінит: по-новому до «старої» проблеми
Наведено результати оцінки ефективності терапії неспецифічного вагініту з використанням супозиторіїв Ліменда. Обстежено 50 жінок репродуктивного віку, з них 30 (основнагрупа) – з клінічними і лабораторними ознаками вагін...