THE PART OF HUMANITARIAN EDUCATION IN THE OVERCOMING OF HISTORICAL STEREOTYPES (BASING ON THE PATTERNS OF UKRAINIAN-POLISH RELATIONS)
Journal Title: НАУКОВІ ЗОШИТИ ІСТОРИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ - Year 2016, Vol 0, Issue 17
Abstract
The article covers the place and part of humanitarian education in the process of overcoming of Ukrainian-Polish historical stereotypes and intolerance, especially those which appeared in the time of World War II. The author gave a number of examples of successful projects which allowed to start the cooperation between both nations in this process. The article also contains personal opinion of the author concerning this issue.
Authors and Affiliations
Ivan FEDYK
Keywords
Related Articles
- EP ID EP550944
- DOI -
- Views 111
- Downloads 0
ПРОБЛЕМА ПРЕДМЕТУ ТА МЕТОДІВ МУЗЕЄЛОГІЇ ТА АЛЬТЕРНАТИВНІ ПОГЛЯДИ
Проаналізовано відмінні погляди науковців на проблему предмету та методів музеєлогії. Визначено зміст інституційного, предметного та комплексного підходів, а також теорії музейної комунікації. Показано вплив на аналітичн...
ВСТАНОВЛЕННЯ ВЛАДИ ЗУНР В с. ГНИЛЬЧЕ, ПІДГАЄЦЬКОГО ПОВІТУ (за матеріялами щоденника Романа Заклинського)
На основі щоденника письменника та історика Романа Заклинського проаналізовано події листопада 1918 р. в селі Гнильче Підгаєцького повіту. Висвітлено етапи встановлення української влади та організацію органів влади в се...
ІСТОРИЧНА ПРОЗА ЯК ЗАСІБ ІДЕОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ НА СВІТОГЛЯД УКРАЇНЦІВ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (НА ОСНОВІ КНИЖОК «БІБЛІОТЕКИ ДЛЯ ВСІХ “РЯСТ”»)
На основі друкованої продукції коломийського видавництва “ОКА” у статті аналізовано видання книжкової серії «Бібліотеки для всіх “Ряст”» (1927–1928 рр.), їхню жанрову складову, тематику випусків й систематичність. Усі тв...
ЗАГИБЕЛЬ ГОЛОВНОГО ОТАМАНА АРМІЇ УНР У ДЗЕРКАЛІ ЛЬВІВСЬКОЇ ПЕРІОДИКИ
Постать Симона Петлюри після укладеного ним Варшавського договору 1921 р. неоднозначно сприймало галицьке політичне та культурне середовище. Зміни політичних оцінок його діяльності відбулися після замаху, вчиненого більш...
ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО МАТЕРІЯЛЬНУ КУЛЬТУРУ З “ГУЦУЛЬЩИНИ” ВОЛОДИМИРА ШУХЕВИЧА У КАРПАТОЗНАВЧИХ ПРАЦЯХ другої половини ХХ – початку ХХІ ст.
Розглянуто працю В. Шухевича “Гуцульщина” під кутом зору наявної там інформації про матеріяльну культуру галицьких гуцулів. На основі аналізу головних карпатознавчих праць українських етнологів другої половини ХХ – почат...