Топос “книга” в истории культуры: истоки формирования семантического поля, динамика значений
Journal Title: Питання літературознавства - Year 2018, Vol 98, Issue
Abstract
Проанализированы основные аспекты функционирования топоса „книга” в истории культуры: выявлены источники формирования семантического поля, представлена динамика значений топоса. В качестве прецедентных текстов, определивших ядро топоса „книга”, названы мифы и Библия, в которых актуализируются положительно маркированные элементы бинарной оппозиции, составляющей структуру топоса: „спасение”, „власть” (в мифе), „исцеление”, „богатство”, „справедливость” (в Библии), а также семы „память”, „знание” – общие для двух источников. Возникновение принципиально новых значений топоса „книга” происходит в ситуации переходности, исторической нестабильности. Рассмотрены основные этапы эволюции топоса „книга”: каждая культурная эпоха имеет свои особенности восприятия данного топоса как модели мира, что демонстрирует онтологические, аксиологические и гносеологические установки, характерные для мировоззрения человека того или иного исторического периода.
Authors and Affiliations
Alena Bahdzevich
Keywords
Related Articles
- EP ID EP465706
- DOI 10.31861/pytlit2018.98.059
- Views 80
- Downloads 0
Концепти життя і творчості поета в сонетній жанрострофі
Розглянуто твори сонетного жанру української та російської літератури ХХ століття (архітвори М. Зерова, В. Бородаєвського, Ігоря-Сєверянина та сучасних поетів), які є виявами художньої інтерпретації фактів із життя письм...
Текст і сучасність. Життєва позиція „право на життя”
Обґрунтовується важливість та доцільність аналізу тексту з погляду життєвої позиції „право на життя”, зокрема „про-життєвої позиції”. Основними методами дослідження є спостереження та порівняння. Важливість дослідження ц...
Роман Дж. М. Кутсі “Володар Петербурга” як фікційна біографія
Розглядаються особливості художньої трансформації обставин творчої біографії Ф. М. Достоєвського в романі „Володар Петербурга” (“The Master of Petersburg”) Дж. М. Кутсі. Охарактеризовано низку інтертекстуальних джерел, щ...
Пародія як феномен літературної критики
Визначено особливості пародії не лише як художнього твору, а й як різновиду літературно-критичної розвідки. Зроблено висновок, що пародія, котра, за задумом її автора, має на меті показати й висміяти певні вади твору-ори...
Шевченківські мотиви в малій прозі письменників-емігрантів 20–30-х років
Досліджуються шевченківські образи й мотиви у малій прозі другого ряду української еміграції 20–30-х років. Виявляються художньо-стильові особливості оповідань К. Поліщука, Б. Лепкого, Дмитра Тягнигоре, Лесі Верховинки....