«ТОТАЛІТАРНА МОВА» ЯК КОМУНІКАЦІЙНА ТЕХНІКА КОНСТРУЮВАННЯ ПСЕВДОРЕАЛЬНОСТІ (НА МАТЕРІАЛАХ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПРЕСИ 20–40-Х РР. ХХ СТ.)
Journal Title: ВІСНИК ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ. СЕРІЯ ЖУРНАЛІСТИКА - Year 2017, Vol 0, Issue 42
Abstract
У статті проаналізовано засоби репрезентації когнітивних компонентів радянської ідеологічної мовної картини світу, досліджено специфіку процесу формування газетно-публіцистичного дискурсу періоду тоталітаризму. Уперше преса запорізького регіону стає об’єктом лінгвістичного аналізу, причому визначені на його основі характерні ознаки публіцистичного дискурсу місцевої періодики проектуються на виявлення динаміки розвитку лексико-стилістичної специфіки партійно-радянської (тоталітарної) журналістики в цілому. У статті проаналізовано газетну мову (ширше – мову ЗМІ) як складний лінгвальний, мовленнєвий (дискурсивний) та соціокультурний феномен, специфіка функціонування якого координується, з одного боку, станом і практикою національної мови в конкретний період, з іншого – певними соціальними, політичними, економічними умовами. Будучи своєрідним суспільним і лінгвальним продуктом, мова ЗМІ є важливим механізмом когнітивних та психологічних процесів індивіда/соціуму. Об’єктом аналізу нашого дослідження стає місцева газетна журналістика 20-х – 40-х рр. ХХ ст. Саме у цей час відбувається кардинальна зміна типологічної структури місцевої преси – це період становлення, формування нового типу однопартійно-радянської періодики, яка репрезентує нові типи газетно-журнальних видань. Тексти інформаційної й аналітичної груп газетних текстів, що складали жанрове ядро газетних видань, найбільш повно відтворювали еволюційні зміни в системі публіцистичного мовлення зазначеного періоду. Концептуальні слова (суспільно-політичні), які становлять лексичну домінанту названих жанрових груп, відтворюють ідеологічну, політичну спрямованість тоталітарної журналістики в цілому. Саме концептуальна лексика формує і визначає загальні стилістичні характеристики публіцистичного дискурсу, зміни ж у її структурі ведуть до еволюційних процесів у системі газетного мовлення.
Authors and Affiliations
Iryna Bondarenko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP557823
- DOI -
- Views 128
- Downloads 0
ЖУРНАЛІСТСЬКА ПРАВДА І ПОСТПРАВДА В КОНТЕКСТІ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ
Розглянуто терміни «правда» і «постправда», розкрито особливості журналістської творчості в умовах гібридної війни Російської Федерації проти України. Наголошено, що гібридна агресія є головною загрозою національній безп...
ПРОПОВІДЬ ЯК НАУКОВА КАТЕГОРІЯ В ПРАЦЯХ УКРАЇНСЬКИХ ГУМАНІТАРІЇВ ЗАГАЛОМ ТА ЖУРНАЛІСТИКОЗНАВЦІВ ЗОКРЕМА: ОСОБЛИВОСТІ ТРАКТУВАННЯ
Тема проповіді як наукової категорії в українській гуманітаристиці за останнє десятиліття стає популярною. Десятки монографій, наукових статей присвячено різним аспектам «проповідницької» комунікації. В цій статті розгля...
РИТОРИЧНІ ФІГУРИ НА ГЕОПОЛІТИЧНІЙ ШАХІВНИЦІ: ТРОПОЛОГІЧНО-СИМВОЛІЧНІ РЕСУРСИ В АНАЛІЗІ МІЖНАРОДНОГО КОНФЛІКТУ
Автор досліджує експресивні мовні форми у мас-медійному дискурсі аналізу воєнного конфлікту, опираючись на поняття «сценарію» як форми організації знань про ситуацію та контекст протистояння. Виокремлено основні тематичн...
«ЦІННІСНЕ ДОМОБУДІВНИЦТВО ОСОБИСТОСТІ»: ПЕРСОНАЛІСТИЧНИЙ АСПЕКТ ДУХОВНОСТІ У ФІЛОСОФСЬКІЙ ПУБЛІЦИСТИЦІ СЕРГІЯ КРИМСЬКОГО
У статті проаналізовано особливості використання поняття «духовність» у філософ- ській публіцистиці Сергія Кримського та медійному дискурсі загалом. Метод С. Крим- ського кваліфіковано як приклад нешаблонного трактування...
ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ЖУРНАЛІСТИКИ КРІЗЬ ПРИЗМУ ТЕОРІЙ СЕМОНА-РУБАКІНА Й ГУМБОЛЬДТА-ПОТЕБНІ
Стаття присвячена аналізу практичної діяльності журналіста з позицій положень теорії Семона-Рубакіна й Гумбольдта-Потебні. У висновку автор пропонує враховувати взаємовплив журналіста й аудиторії.