Трансформація світоглядної парадигми знань у європейському Відродженні
Journal Title: Культура України - Year 2018, Vol 0, Issue 60
Abstract
<p>Систематизовано процес інтеграції екзистенційного античного філософсько-гуманістичного світогляду в нову культуру епохи Відродження як фундаментальну складову системи знань європейського стандарту. Дослідження базується на культурологічних методах, зокрема аналітичному, синтетичному, герменевтичному, що надало змогу виокремити особливості трансформації ідей давнього світу в новий гуманістичний світогляд. Уперше в культурологічній вітчизняній науці на базі суміжних наук зарубіжної та вітчизняної історіографії здійснено спробу узагальнення передачі гуманітарних знань від антично-філософського світогляду через теологічно-схоластичний до науково-експериментального пізнього Середньовіччя, що відіграло головну роль у подальшому розвиткові наукових знань та суспільства. З’ясовано: історична трансформація філософсько-гуманістичних моделей античного, середньовічного, ренесансного світоглядів зумовили класичну гуманітарну парадигму, яка є універсальним фундаментом для формування інтелектуальної еліти всіх часів.</p>
Authors and Affiliations
O. Dulska
Keywords
Related Articles
- EP ID EP493578
- DOI 10.31516/2410-5325.060.02
- Views 83
- Downloads 0
Еволюція поглядів художньої інтелігенції під час Української Революції 1917–1921 рр.
<p>Проаналізовано процеси еволюції політичних, світоглядних, етично-моральних, матеріально-побутових та професійних поглядів і позицій художньої інтелігенції України під час Української революції 1917–1921 рр. Показано,...
Перехресні стежки культур: фольклорне виконавство національних меншин України кінця XX — початку XXI ст.
Уперше здійснено спробу комплексно розглянути специфіку розвитку фольклорного виконавства національних меншин України в контексті масштабного сучасного фольклористичного руху держави. Розглянуто базові для науково-етногр...
Виразність як категорія фортепіанно-виконавського музикознавства
На основі системного аналізу феномену «виразність» у музичному і, зокрема фортепіанному, виконавстві виявлено сутність та структуру зазначеного явища. Визначено його компоненти, розкрито їх специфіку. Надано авторське ви...
Принципи циклоутворення хорової кантати А. П. Гайденка «Чотири дійства» як предмет герменевтичного дослідження
Розглянуто процеси циклоутворення в хоровій кантаті А. П. Гайденка «Чотири дійства». Виявлено ознаки циклічних жанрів — хорового концерту, хорової опери, кантати. Доведено, що циклоутворення кантати охоплює такі рівні х...
Драма В. Винниченка «Брехня» в сценічній інтерпретації М. Волошина
Розглянуто публікації, у яких досліджено драматургію В. Винниченка, зокрема п’єсу «Брехня», у проекції на її сценічну інтерпретацію. Виявлено й уведено до наукового обігу архівні джерела, пов’язані з виставою М. Волошина...