Творення докси (легітимація знання та інституалізація понять) у гендерних студіях з літературознавства
Journal Title: Питання літературознавства - Year 2013, Vol 88, Issue
Abstract
Аналізується специфіка легітимації наукового знання в гендерних студіях, що наразі постає як питання про місце виробництва знання. Гендерні студії з літературознавства з такого погляду є стратегічним непослідовно-скептичним теоретичним проектом
Authors and Affiliations
Ganna Uliura
Keywords
Related Articles
- EP ID EP464506
- DOI 10.31861/pytlit2013.88.210
- Views 106
- Downloads 0
Пам’ять міста
Усвідомлення того, що наше знання історії пов’язане передусім з місцями, які в містах оприявлені, зокрема, через будівельну субстанцію, перетворює міста у важливий предмет культурно-історичних досліджень. При цьому основ...
Художньо-біографічна модель образу Мазепи в сучасних історичних романах у віршах
Осмислюється художньо-біографічна модель образу гетьмана Івана Мазепи в сучасних історичних романах у віршах Катерини Мотрич „Мотрині ночі”, Леоніда Горлача „Мазепа”, Андрія Гудими „Сповідь Мазепи”, Івана Шкурая „Батурин...
Роман Ч. Ачебе “Мурашники савани” як метафора актуального нігерійського соціуму
Розглядається зразок постколоніальної літератури – роман нігерійського письменника Чинуа Ачебе „Мурашники савани” (1987). З’ясовується специфічність художньої манери відтворення дійсності, продукованої постколоніальною с...
“Найперше – музика у слові!” [Рецензія на книгу: Маценка С. П. Партитура роману : монографія. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2014. – 528 с.]
Рецензія на книгу: Маценка С. П. Партитура роману : монографія. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2014. – 528 с.
Креатив невизначеності: поетичний текст через сто років
Розглядається зв’язок між першими збірками Павла Тичини „Сонячні кларнети” (1918) та „Плуг” (1920), в яких відбито трагізм історичного помежів’я. Перша збірка вважається не суголосною другій, де знайшов своє місце вірш „...