«Управління знаннями» як методологічний орієнтир пошуку концепту спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»
Journal Title: Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук - Year 2018, Vol 0, Issue 2
Abstract
<p><em>Мета роботи.</em><strong> </strong>Дослідження пов’язане із пошуком концепту, який би дав змогу описати системну єдність усіх галузево-предметних складових спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».</p><p><em>Методи</em>, застосовані в обґрунтуванні змісту концепту «управління знаннями», що дає змогу агрегування, пошуку спільного у спеціалізаціях, які у новоствореній спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» поки що не мають «метатеорії» професійної підготовки.</p><p><em>Наукова новизна</em> дослідження полягає у виявленні можливості застосування поняття «управління знаннями» як методологічного орієнтира для побудови концепції спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».</p><p><em>Висновки.</em> Управління знаннями є структурною складовою інформаційного менеджменту і разом із такими складовими, як управління контентом (<em>content management</em>), управління записами (<em>records management</em>) та управління документами (<em>document management</em>), відповідає семантичному полю діяльності фахівця в галузі інформаційної діяльності.</p>Професійні завдання діяльності інформаційного фахівця охоплюють широке коло питань, пов’язаних з інтегральним підходом до створення, накопичення та управління знаннями – як зафіксованими у документах, так і тими, що потребують пошуку, виявлення і формалізації.
Authors and Affiliations
Oksana Matvienko, Michael Tsyvin
«Управління знаннями» як методологічний орієнтир пошуку концепту спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»
<p><em>Мета роботи.</em><strong> </strong>Дослідження пов’язане із пошуком концепту, який би дав змогу описати системну єдність усіх галузево-предметних складових спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справ...
Устный документ
Официально принятые на международном, украинском и российском уровнях определения документа предлагается понимать расширительно, допуская считать документом и естественный источник информации, т. е. человека. Соответстве...
Омонимия в дефинициях, дефиниенсах нормативных документов по делопроизводству и архивному делу
В архивоведении, документоведении, других документально-информационных науках необходимо построение непротиворечивых терминосистем. Сверх этого, в условиях междисциплинарности в науке востребовано построение терминосисте...
Роль цифрової гуманітаристики у модернізації сучасного бібліотекознавства
<p>У цьому дослідженні представлено деякі аспекти впливу цифрової гуманітаристики (Digital Humanities) на сучасне бібліотекознавство. Метою статті є показати, що сучасне вітчизняне бібліотекознавство розвивається у напря...
Документология на стадии развитой науки: сущность единицы документационной деятельности и понятия и построение фундаментальной теоретической схемы
<p>Актуальность предпринятого исследования обусловлена необходимостью оптимизации содержания базовых терминов наук о документационной и информационно обеспечивающей деятельности – ДИОД (документоведения, библиотековедени...