Утвердження права на свободу думки, совісті та релігії в філософії права епохи Просвітництва / Adoption of the Right to Freedom of thought, Conscience and Religion in the Era Enlightenment Philosophy of Law

Journal Title: Університетські наукові записки - Year 2017, Vol 16, Issue 3

Abstract

UK Аналізується зміст права на свободу думки, совісті та релігії в філософії права епохи Просвітництва. Наводяться аргументи на користь того, що саме цей період є особливо значущим як в аспекті теоретичного осмислення цього права, так і понятійного й концептуального їх оформлення, а також розширення можливостей практичного, реалізаційного їх вияву. Проаналізовано принципові позиції таких філософів та мислителів, як: Е. Е. К. Шефтсбері, Дж. Толанда, Е. Коллінза, Д. Дефо, Дж. Прістлі, Е. Берка, П. А. Гольбаха, К. А. Гельвеція, Т. Гоббса, П. Бейля, Б. Спінози, Ш. Л. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо, Вольтера, І. Канта, Т. Джефферсона. Підкреслено, що саме в цю добу право на свободу думки, совісті та релігії почали сприймати як природне, фундаментальне право кожної людини, що надане їй Богом, яке, окрім практичного розуміння, потребує правового закріплення, що й було зроблено в таких міжнародних документах, як: Декларація незалежності США (1776 р.), Білль про права (1789–1791 рр.), французька Декларація про права людини і громадянина (1789 р.). Зроблено наголос на тому, що з їх прийняттям свобода совісті була проголошена офіційно і не зводилася лише до свободи релігійної діяльності. Вона включала свободу думки, переконань, свідомості та усього, що стосувалось свободи духовного існування людини. Крім того, під правом на свободу совісті почали розуміти не лише право сповідувати будь-яку релігію, а й право бути невіруючим, атеїстом, відокремлення церкви від держави, а школи від церкви. Саме ж право на свободу думки вважалося особливим духовним правом людини і вимагало, на думку мислителів, особливого захисту. Акцентується увага на системоутворюючій ролі та значенню інституту права на свободу думки, совісті та релігії в системі інших прав людини. Вказується на доцільності необхідності дати змістовне визначення права на свободу совісті не прив’язуючи його до поняття релігії. Наводяться аргументи на користь того, що це право ще в добу Просвітництва стало необхідною умовою подолання роз’єднаності людства, правової демократії, вирішення комплексу глобальних проблем. Зроблено висновок, що зміст свободи думки, совісті та релігії охоплює всі різноманітні форми світоглядної орієнтації, які можуть реалізуватися як одноосібно, так і колективно рівною мірою. Доводиться, що епоха Просвітництва стала особливо значущим періодом як теоретичного оформлення права на свободу думки, совісті та релігії, так і практичного його вияву. EN The article deals with the content of the right to freedom of thought, conscience and religion in philosophy of law in the Enlightenment. The arguments are given that this period is particularly important as for theoretical understanding of law as for its conceptual design and practical empowerment. The principled positions of philosophers Anthony Ashley Cooper, 3rd Earl of Shaftesbury, John Toland, Anthony Collins, Daniel Defoe, Joseph Priestley, E. Burke, Paul-Henri Thiry, Baron d’Holbach, Claude Adrien Helv?tius, T. Hobbes, Pierre Bayle, B. Spinoza, Voltaire, Charles-Louis Montesquieu, J.-J. Rousseau, E. Kant, T. Jefferson have been analyzed. It has been claimed that in that time the freedom of thought conscience and religion were seen as natural, fundamental right of every person provided by God, which is in addition to a practical understanding of the needs of legal consolidation, which was done in such international documents as the Declaration of Independence (1776), the Bill of Rights (1789–1791), the French Declaration of human and civil rights (1789). Emphasizes on the adoption of their freedom of conscience was proclaimed officially not confined only to the freedom of religion. It included, that the freedom of thought, belief, conscience and all that is relevant to the spiritual freedom of human existence. In addition, as the right for freedom of conscience is understood not only the right to practice any religion, but also the right to be an unbeliever, an atheist, separation of church and state and school and church as well. The right for freedom of thought was supposed as special human and spiritual right that required, according to thinkers, special protection. Attention is focused on systemically important role and significance of the institution of the right for freedom of thought, conscience and religion in the system of other human rights. The feasibility of the need to give a meaningful definition of the right to freedom of conscience is indicated without linking it to the concept of religion. The arguments are presented that this right even in the age of Enlightenment was an obligatory condition for overcoming the fragmentation of humanity, law democracy and solving complex of global problems. It was concluded that the content of freedom of thought, conscience and religion includes all the various forms of ideological orientation that can be realized both individually and collectively equally. It is proved that the Enlightenment has become particularly important as the theoretical period of the right for freedom of thought, conscience and religion and its practical manifestation.

Authors and Affiliations

Уляна ОЛІЙНИК

Keywords

Related Articles

Право на належні, безпечні умови праці працівників, які працюють на дому / The Right to Proper, Safe Working Conditions of Homeworkers

UK Звертається увага на проблеми реалізації працівниками, які працюють на дому (у тому числі дистанційними працівниками), права на належні, безпечні і здорові умови праці. Зроблено висновок про можливість застосування н...

Фінансування освіти в Україні: стан і перспективи / Financing of Education in Ukraine: Current State and Prospects

UK Досліджено сучасний стан фінансування освіти в Україні. Враховуючи індивідуальну і суспільну корисність освіти, держава несе відповідальність за створення умов її розвитку і є основним інвестором у цій сфері. Встановл...

Концептуальні аспекти формування стратегії розвитку підприємства / Conceptual Aspects of Forming the Strategy of Enterprise Development

EN The economic essence of the enterprise strategy is studied. The theoretical approaches to the process of formation of the enterprise development strategy developed in the domestic and foreign science are considered. T...

Децентралізація або федералізація України в історії вітчизняної політико-правової думки у період між світовими війнами / Decentralization or Federalization of Ukraine in History of Home Political and Legal Idea in a Period between World Wars

UK Проаналізовано погляди на форму державного устрою України М. Грушевського, О. Ейхельмана, П. Чижевського, А. Животка, М. Шаповала, С. Шелухіна, С. Рудницького та С. Дністрянського. Встановлено, що в період між світови...

Соціальне замовлення в системі надання соціальних послуг / Social Procurement in the System of Providing Social Services

UK На основі проведеного дослідження визначено, що поширеною формою реалізації соціальної політики та взаємодії держави і суб'єктів, які надають соціальні послуги, є цільове фінансування заходів з їх надання задля постій...

Download PDF file
  • EP ID EP424653
  • DOI -
  • Views 96
  • Downloads 0

How To Cite

Уляна ОЛІЙНИК (2017). Утвердження права на свободу думки, совісті та релігії в філософії права епохи Просвітництва / Adoption of the Right to Freedom of thought, Conscience and Religion in the Era Enlightenment Philosophy of Law. Університетські наукові записки, 16(3), 336-346. https://europub.co.uk/articles/-A-424653