Варіанти генетико-біохімічних маркерів у зв’язку з молочною продуктивністю

Abstract

Цілеспрямоване створення і використання високопродуктивних тварин значною мірою залежить від інформації, закладеної у їх генах, які контролюють цінні господарськи корисні ознаки. Актуальним завданням є виявлення і використання маркерних генів, які відповідають за прояв певної ознаки тварин, зокрема рівня молочної продуктивності. Для створення нових форм тварин з поєднанням високої продуктивності й адаптованості до різних факторів зовнішніх впливів досить давно в Україні проводилась робота щодо удосконалення симентальської худоби з використанням червоно-рябої голштинської породи. Передбачалось, що збільшення числа тварин з часткою спадковості червоно-рябих голштинів до 70–80% дозволить отримати стада, що характеризуються добрими адаптаційними можливостями, жирномолочністю, високими показником росту і м’ясними якостями, а також високими надоями. Дослідження проведені на коровах (чистопородні симентали і помісі ½ і ¾ за часткою спадковості червоно-рябої голштинської породи), яких були розділені на групи з різним рівнем молочної продуктивності за першу лактацію (за надоєм і вмістом жиру в молоці). Генетичну структуру оцінювали за генетично детермінованим поліморфізмом груп генетико-біохімічних систем. Досліди проводились на еритроцитах і плазмі крові. Кров у тварин брали з яремної вени в пробірку з гепарином. Поліморфізм білків та ферментів оцінювали, застосовуючи метод електрофоретичного розділення білків у 13% крохмальному гелі в горизонтальних камерах з подальшим гістохімічним фарбуванням. Одержані дані свідчать про те, що відмінності тварин за такими параметрами молочності, як надій за 305 днів першої лактації і вміст жиру в молоці супроводжується неоднаковою диференціацією їх генетичних структур за різними генетико-біохімічними системами. При різниці за надоями найбільш виражені зміни спостерігаються за локусом трансферину, а при аналізі груп тварин, що відрізняються за вмістом жиру в молоці – за локусом АМ-1. Це дозволяє припустити, що в основі таких випадків від’ємних кореляцій між даними ознаками можуть лежати специфічні міжлокусні взаємодії за різними генетико-біохімічними системами. Можна стверджувати, що розвиток подібних досліджень може призвести до виявлення характерних генотипів за комплексом генетико-біохімічних систем, тісно пов’язаних з відповідним комплексом господарсько корисних ознак.

Authors and Affiliations

В. Є. Боднарук, П. В. Боднар, А. Й. Жмур, Л. І. Музика, Ю. Г. Кропивка, Т. В. Оріхівський, Ю. В. Пославська

Keywords

Related Articles

Відтворювальна здатність корів та їх нащадків різних поколінь

Дослідження проведені на коровах української чорно-рябої молочної породи та їх нащадках першого і другого поколінь в умо-вах ТОВ “Велетень” Глухівського району Сумської області. У корів, на основі ретроспективного аналіз...

Закономірності кількісної динаміки тканинних компонентів лімфатичних вузлів кролів м’ясного напрямку використання

Метою роботи було визначити закономірності вікової динаміки відносної площі строми, компонентів лімфоїдної паренхіми та системи внутрішньовузлового лімфатичного русла деяких соматичних та вісцеральних лімфатичних вузлів...

Перетравність корму та баланс Нітрогену у молодняку перепелів залежно від рівня сухої пивної дробини у комбікормах

Встановлено доцільність застосування сухої пивної дробини у годівлі молодняку перепелів м’ясного напряму продуктив-ності, що не показує її негативного впливу на перетравність корму та баланс Нітрогену в організмі. Дослід...

Екологічні особливості епізоотичних процесів

У виникненні, розвитку і перебігу епізоотій часто не враховують екологічних особливостей як збудників інфекційних за-хворювань – стійкість у зовнішньому середовищі, діапазон, адаптації до різних видів тварин, так і перен...

Профілактика хвороб печінки у курей яєчного напрямку продуктивності

У статті наведені статистичні дані стану галузі птахівництва України, її важливість на ринку країни та проблема-тика. Розглянуто найбільш поширені патології незаразної етіології у птахівництві, пов’язані із порушенням ме...

Download PDF file
  • EP ID EP294415
  • DOI 10.15421/nvlvet8418
  • Views 82
  • Downloads 0

How To Cite

В. Є. Боднарук, П. В. Боднар, А. Й. Жмур, Л. І. Музика, Ю. Г. Кропивка, Т. В. Оріхівський, Ю. В. Пославська (2018). Варіанти генетико-біохімічних маркерів у зв’язку з молочною продуктивністю. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, 20(84), 98-103. https://europub.co.uk/articles/-A-294415