Варшавське повстання 1944 р. в контексті його передумов, причин та наслідків
Journal Title: Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету - Year 2018, Vol 50, Issue
Abstract
У статті досліджується проблема Варшавського повстання 1944 р., в контексті його передумов, причин та наслідків, що було частиною операції «Буря». Встановлено, що ключовими воєнно-політичними передумовами Варшавського повстання було потрапляння Польщі влітку 1944 р. у сферу дій радянської армії (РА) та політичного впливу СРСР внаслідок розгрому групи армій «Центр» і виходу РА до території Польщі, а також утворення 21 липня 1944 р. у Москві Польського комітету національного визволення (ПКНВ) на противагу еміграційному уряду С. Миколайчика. Аналіз воєнних передумов Варшавського повстання 1944 р., врахування очевидної переваги РА у силах і засобах після розгрому групи армій «Центр», наявності південних плацдармів на західному березі Вісли, ситуації всередині німецького вищого військового командування після замаху на А. Гітлера 20 липня 1944 р. та становища німецьких військ на варшавському напрямку наприкінці липня, наявних у Варшавській окрузі кількадесят тисяч бійців Армії Крайової (АК), формують висновок, що на початку серпня РА була здатна у короткостроковій перспективі звільнити Варшаву від німців. Проте в ніч на 1 серпня наступ РА було призупинено до 9 вересня, в чому, зважаючи на вищезазначені воєнно-політичні передумови повстання, вбачається політична мотивація Кремля через задуми про комуністичне майбутнє Польщі та усунення політичної конкуренції шляхом знищення АК руками німців. Незважаючи на несприятливі обставини, недостатню озброєність повсталих, значну перевагу німецьких військ над повсталими у силах і засобах ведення бойових дій, повстанці опанували близько третини території Варшави, включно з частинами правобережної Праги й Чернякува з виходом до берега Вісли, що давало оперативні можливості для її форсування РА з її східного берега. Проте, внаслідок відсутності допомоги з боку РА до початку її наступу на Прагу 9 вересня 1944 р., неможливості дієвої допомоги з боку союзницьких сил та суттєвої переваги німецьких військ Варшавське повстання 1944 р. завершилося поразкою і значними людськими жертвами.
Authors and Affiliations
В. І. Лущай
Keywords
Related Articles
- EP ID EP514986
- DOI 10.26661/swfh-2018-50-054
- Views 75
- Downloads 0
РОЛЬ НАРОДНОЇ ТА УРЯДОВОЇ КОЛОНІЗАЦІЇ ПІВДНЯ УКРАЇНИ У ДОРЕФОРМЕНИЙ ЧАС: ІСТОРІОГРАФІЯ
статті розглядається історія вивчення залюднення Степової України у кінці ХVІІІ – першій половині ХІХ ст. Визначено, що в історіографії склалися два погляди на вказану проблему. Перший представляв імперські устремління П...
Політична індоктринація іноземних військовополонених в таборах НКВС (МВС) (на прикладі таборів Півдня України)
В статті розкриваються завдання та методи ідеологічної обробки іноземних військовополонених радянських таборів). З’ясовано, що політична індоктринація спецконтингенту лише частково дала результати. Незважаючи на значні п...
ІНКВІЗИЦІЙНІ ГОНІННЯ Й РЕПРЕСІЇ У ЛАНГЕДОЦІ В ХІІІ-ХІV ст.
У статті автор розглядає репресивну діяльність Домініканського ордену та представників Ордену францисканських міноритів у Південній Франції в ХІІІ – ХІV ст. спрямовану проти єретичних рухів катарів, вальденсів, бегінів т...
ПРИНЦИПИ ІНІЦІАТИВИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ “СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО” В КОНТЕКСТІ ВЗАЄМОДІЇ З КРАЇНАМИ-ПАРТНЕРАМИ
Стаття присвячена дослідженню принципів ініціативи ЄС ―Східне партнерство‖ для країн-партнерів східного напрямку, зокрема й України, з використанням відповідних нормативно-законодавчих документів (Угоди, Резолюції, Комюн...
ДЕРЖАВООХОРОННІ ОРГАНИ БІЛОГО РУХУ ТА УКРАЇНСЬКІ КУЛЬТУРНІ ОРГАНІЗАЦІЇ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ (1918-1920 рр.)
У статті автор розглядає питання протистояння державоохоронних структур Білого руху на півдні України з українськими патріотичними культурними та освітніми організаціями. Одним із інструментів боротьби проти українського...