Вибір способу хірургічного лікування артеріовенозних мальформацій спинного мозку. Наш досвід

Abstract

Мета роботи – підвищити якість лікування хворих з артеріовенозними мальформаціями (АВМ) спинного мозку. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз вибору методу лікування пацієнтів зі спінальними АВМ та отриманих результатів. У Центрі ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України в період з 2005 до 2018 р. було прооперовано 55 хворих, з них 12 (21,8 %) – мікрохірургічним методом, 43 (78,2 %) – ендоваскулярним. Вік хворих становив від 11 до 62 років (середній вік – 45,3 року). Чоловіків було 34 (61,8 %), жінок – 21 (38,2 %). При ендоваскулярному втручанні застосовували рідкий емболізант, емболізант ціаноакрилатної групи і трансфеморальний доступ, при мікрохірургічному втручанні – задній серединний доступ та однорівневу геміламінектомію. У 36 (65,5 %) хворих виявлено АВМ I типу за класифікацією Anson і Spetzler (1992), у 10 (18,2 %) – АВМ ІІ типу, у 5 (9,0 %) – АВМ ІIІ типу, у 4 (7,3 %) – АВМ IV типу. Для діагностики АВМ використовували магнітно-резонансну томографію та спінальну ангіографію. Тяжкість неврологічного дефіциту оцінювали за шкалою Aminoff–Logue. До ранніх післяопераційних ускладнень відносили лікворею, інфікування рани, післяопераційне неврологічне погіршення. Результати. В обох групах летальних наслідків не зафіксовано. Тотальне виключення АВМ з кровотоку досягнуто у 33 (60 %) пацієнтів. Мікрохірургічне втручання було виконано 9 (33 %) пацієнтам з АВМ І типу. Тотального роз’єднання спінальної АВФ досягли у 9 (100 %) пацієнтів, використавши мікрохірургічний метод. Раннє післяопераційне ускладнення (лікворею) зафіксовано в 1 (11 %) випадку. Із 27 (67 %) пацієнтів, котрі отримали ендоваскулярне лікування, у 17 (63 %) відзначено раннє транзиторне поглиблення неврологічного дефіциту. Повного роз’єднання артеріовенозної фістули досягнуто у 16 (59 %) пацієнтів. Емболізація була методом вибору для пацієнтів з АВМ ІІ типу (8 (80 %) випадків). Тотального виключення АВМ досягнуто у 5 (62,5 %) пацієнтів. У 6 (75 %) випадках спостерігали раннє післяопераційне погіршення неврологічних симптомів. Мікрохірургічний метод застосовано у 2 (20 %) випадках. АВМ виключено тотально у 2 пацієнтів, у 1 з них поглибився неврологічний дефіцит. Усіх пацієнтів з АВМ III типу прооперовано ендоваскулярно із застосуванням емболізату ціаноакрилатної групи. АВМ була виключена тотально в 1 (20 %) випадку. Транзиторне поглиблення неврологічного дефіциту відзначено у 3 (60 %) пацієнтів. Ендоваскулярний метод було застосовано для лікування 3 (75 %) пацієнтів з АВМ ІV типу. Тотальної емболізації досягнуто в 1 (33 %) спостереженні. Неврологічне погіршення мало місце в 1 (33 %) пацієнта. Висновки. Ангіографія – золотий стандарт діагностики, який дає змогу визначити, який метод (ендоваскулярний та/або мікрохірургічний) є ефективним і безпечним для виключення АВМ. Застосування мікрохірургічніх технік дає змогу тотально виключати АВМ у зв’язку з можливістю роз’єднання АВМ у ділянці артеріовенозного сполучення під контролем зору. У разі І типу АВМ неврологічне поліпшення відзначено наступної доби після операції в усіх пацієнтів, прооперованих мікрохірургічно. Ефективність, радикальність, вибір методу хірургічного лікування та рівень катетеризації артерії, яка живить, залежать від ангіоархітектоніки АВМ. Основною умовою проведення емболізації є досягнення безпечного рівня катетеризації аферента. Мультимодальний підхід із застосуванням ендоваскулярної та мікрохірургічної методик є найефективнішим при АВМ ІІ і IІІ типу.

Authors and Affiliations

Д. В. ЩЕГЛОВ, О. Є. СВИРИДЮК, А. В. НАЙДА, Ю. М. Самоненко, О. В. Слободян

Keywords

Related Articles

ЭНДОВАСКУЛЯРНАЯ ТРОМБЭКСТРАКЦИЯ В СОЧЕТАНИИ С СЕЛЕКТИВНЫМ ТРОМБОЛИЗИСОМ В ОСТРЕЙШУЮ ФАЗУ ТРОМБОЗА ПОЗВОНОЧНЫХ И ОСНОВНОЙ АРТЕРИЙ

Пациент с острым субарахноидальным кровоизлиянием доставлен в эндоваскулярный центр. По данным селективной церебральной ангиографии — окклюзия обеих позвоночных артерий (ПА) в V4-сегментах и окклюзия основной артери...

ЭНДОВАСКУЛЯРНОЕ ЛЕЧЕНИЕ СЛОЖНЫХ СЛУЧАЕВ АРТЕРИАЛЬНЫХ АНЕВРИЗМ СОСУДОВ ГОЛОВНОГО МОЗГА

Цель работы — проанализировать результаты профилактики и лечения осложнений эн- доваскулярного хирургического лечения артериальных аневризм головного мозга. Материалы и методы. Проанализированы 113 случаев аневризм, под...

Management of acute ischaemic stroke due to Sheldon catheter insertion into the right common carotid artery using the aspiration thrombectomy. A case report

Abstract Accidental carotid cannulation using a large-bore catheter is one of the complications of central venous catheter insertion, reported in 1 % of performed procedures. Management of arterial catheterization conta...

ОПЫТ ЛЕчЕНиЯ бОЛьНОГО С ОбиЛьНО ВАСКУЛЯРиЗиРОВАННЫМ НОВООбРАЗОВАНиЕМ ШЕи

Цель работы — оценить результат лечения больного с обильно васкуляризированным но- вообразованием шеи. Материалы и методы. Больной, 24 года, госпитализирован в Научно-практический Центр эндоваскулярной нейрорентгенох...

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ СТЕНТУВАННЯ У ЛІКУВАННІ КРИТИЧНОЇ ІШЕМІЇ НИЖНІХ КІНЦІВОК

Критична ішемія нижніх кінцівок — небезпечний для життя стан, який часто призводить до інвалідізації та смерті. Одним із можливих шляхів оптимізації ендоваскулярного лікування критичної ішемії нижніх кінцівок є використа...

Download PDF file
  • EP ID EP583031
  • DOI 10.26683/2304-9359-2019-1(27)-32-40
  • Views 91
  • Downloads 0

How To Cite

Д. В. ЩЕГЛОВ, О. Є. СВИРИДЮК, А. В. НАЙДА, Ю. М. Самоненко, О. В. Слободян (2019). Вибір способу хірургічного лікування артеріовенозних мальформацій спинного мозку. Наш досвід. Ендоваскулярна Нейрорентгенохірургія (original), 27(1), 32-40. https://europub.co.uk/articles/-A-583031