Вибір способу хірургічного лікування артеріовенозних мальформацій спинного мозку. Наш досвід
Journal Title: Ендоваскулярна Нейрорентгенохірургія (original) - Year 2019, Vol 27, Issue 1
Abstract
Мета роботи – підвищити якість лікування хворих з артеріовенозними мальформаціями (АВМ) спинного мозку. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз вибору методу лікування пацієнтів зі спінальними АВМ та отриманих результатів. У Центрі ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України в період з 2005 до 2018 р. було прооперовано 55 хворих, з них 12 (21,8 %) – мікрохірургічним методом, 43 (78,2 %) – ендоваскулярним. Вік хворих становив від 11 до 62 років (середній вік – 45,3 року). Чоловіків було 34 (61,8 %), жінок – 21 (38,2 %). При ендоваскулярному втручанні застосовували рідкий емболізант, емболізант ціаноакрилатної групи і трансфеморальний доступ, при мікрохірургічному втручанні – задній серединний доступ та однорівневу геміламінектомію. У 36 (65,5 %) хворих виявлено АВМ I типу за класифікацією Anson і Spetzler (1992), у 10 (18,2 %) – АВМ ІІ типу, у 5 (9,0 %) – АВМ ІIІ типу, у 4 (7,3 %) – АВМ IV типу. Для діагностики АВМ використовували магнітно-резонансну томографію та спінальну ангіографію. Тяжкість неврологічного дефіциту оцінювали за шкалою Aminoff–Logue. До ранніх післяопераційних ускладнень відносили лікворею, інфікування рани, післяопераційне неврологічне погіршення. Результати. В обох групах летальних наслідків не зафіксовано. Тотальне виключення АВМ з кровотоку досягнуто у 33 (60 %) пацієнтів. Мікрохірургічне втручання було виконано 9 (33 %) пацієнтам з АВМ І типу. Тотального роз’єднання спінальної АВФ досягли у 9 (100 %) пацієнтів, використавши мікрохірургічний метод. Раннє післяопераційне ускладнення (лікворею) зафіксовано в 1 (11 %) випадку. Із 27 (67 %) пацієнтів, котрі отримали ендоваскулярне лікування, у 17 (63 %) відзначено раннє транзиторне поглиблення неврологічного дефіциту. Повного роз’єднання артеріовенозної фістули досягнуто у 16 (59 %) пацієнтів. Емболізація була методом вибору для пацієнтів з АВМ ІІ типу (8 (80 %) випадків). Тотального виключення АВМ досягнуто у 5 (62,5 %) пацієнтів. У 6 (75 %) випадках спостерігали раннє післяопераційне погіршення неврологічних симптомів. Мікрохірургічний метод застосовано у 2 (20 %) випадках. АВМ виключено тотально у 2 пацієнтів, у 1 з них поглибився неврологічний дефіцит. Усіх пацієнтів з АВМ III типу прооперовано ендоваскулярно із застосуванням емболізату ціаноакрилатної групи. АВМ була виключена тотально в 1 (20 %) випадку. Транзиторне поглиблення неврологічного дефіциту відзначено у 3 (60 %) пацієнтів. Ендоваскулярний метод було застосовано для лікування 3 (75 %) пацієнтів з АВМ ІV типу. Тотальної емболізації досягнуто в 1 (33 %) спостереженні. Неврологічне погіршення мало місце в 1 (33 %) пацієнта. Висновки. Ангіографія – золотий стандарт діагностики, який дає змогу визначити, який метод (ендоваскулярний та/або мікрохірургічний) є ефективним і безпечним для виключення АВМ. Застосування мікрохірургічніх технік дає змогу тотально виключати АВМ у зв’язку з можливістю роз’єднання АВМ у ділянці артеріовенозного сполучення під контролем зору. У разі І типу АВМ неврологічне поліпшення відзначено наступної доби після операції в усіх пацієнтів, прооперованих мікрохірургічно. Ефективність, радикальність, вибір методу хірургічного лікування та рівень катетеризації артерії, яка живить, залежать від ангіоархітектоніки АВМ. Основною умовою проведення емболізації є досягнення безпечного рівня катетеризації аферента. Мультимодальний підхід із застосуванням ендоваскулярної та мікрохірургічної методик є найефективнішим при АВМ ІІ і IІІ типу.
Authors and Affiliations
Д. В. ЩЕГЛОВ, О. Є. СВИРИДЮК, А. В. НАЙДА, Ю. М. Самоненко, О. В. Слободян
ЭНДОВАСКУЛЯРНАЯ ТРОМБЭКСТРАКЦИЯ В СОЧЕТАНИИ С СЕЛЕКТИВНЫМ ТРОМБОЛИЗИСОМ В ОСТРЕЙШУЮ ФАЗУ ТРОМБОЗА ПОЗВОНОЧНЫХ И ОСНОВНОЙ АРТЕРИЙ
Пациент с острым субарахноидальным кровоизлиянием доставлен в эндоваскулярный центр. По данным селективной церебральной ангиографии — окклюзия обеих позвоночных артерий (ПА) в V4-сегментах и окклюзия основной артери...
ЭНДОВАСКУЛЯРНОЕ ЛЕЧЕНИЕ СЛОЖНЫХ СЛУЧАЕВ АРТЕРИАЛЬНЫХ АНЕВРИЗМ СОСУДОВ ГОЛОВНОГО МОЗГА
Цель работы — проанализировать результаты профилактики и лечения осложнений эн- доваскулярного хирургического лечения артериальных аневризм головного мозга. Материалы и методы. Проанализированы 113 случаев аневризм, под...
Management of acute ischaemic stroke due to Sheldon catheter insertion into the right common carotid artery using the aspiration thrombectomy. A case report
Abstract Accidental carotid cannulation using a large-bore catheter is one of the complications of central venous catheter insertion, reported in 1 % of performed procedures. Management of arterial catheterization conta...
ОПЫТ ЛЕчЕНиЯ бОЛьНОГО С ОбиЛьНО ВАСКУЛЯРиЗиРОВАННЫМ НОВООбРАЗОВАНиЕМ ШЕи
Цель работы — оценить результат лечения больного с обильно васкуляризированным но- вообразованием шеи. Материалы и методы. Больной, 24 года, госпитализирован в Научно-практический Центр эндоваскулярной нейрорентгенох...
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ СТЕНТУВАННЯ У ЛІКУВАННІ КРИТИЧНОЇ ІШЕМІЇ НИЖНІХ КІНЦІВОК
Критична ішемія нижніх кінцівок — небезпечний для життя стан, який часто призводить до інвалідізації та смерті. Одним із можливих шляхів оптимізації ендоваскулярного лікування критичної ішемії нижніх кінцівок є використа...