Відповідальність за незаконну трудову міграцію: міжнародно-правові підстави
Journal Title: Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: юридичні науки - Year 2017, Vol 13, Issue 861
Abstract
У статті проаналізовано поняття “незаконна трудова міграція”, визначено її правові підстави. Визначено та проаналізовано залежність виникнення незаконної трудової міграції від міжнародно-правових підстав, а також відповідальність за її вчинення.
Authors and Affiliations
Yaryna Volosko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP295467
- DOI -
- Views 86
- Downloads 0
Церковне право греко-католицької церкви в контексті державно-правового устрою Австро-Угорщини: партнерська співпраця чи конфлікт інтересів (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)
Розглянуто правове регулювання відносин Української Греко-католицької Церкви з органами державної влади Австро-Угорської імперії на заключному етапі перебування західноукраїнських земель в складі цього державного утвор...
Надання адміністративних послуг Міністерством внутрішніх справ України та Національною поліцією
Досліджено загальні засади правового регулювання надання адмі¬ністративних послуг в Україні. Розглянуто поняття та види адміністративних послуг. Проаналізовано нормативно-правові акти та наукові публікації, відображені у...
Екологічна безпека як об’єкт адміністративно-правового забезпечення у нових соціально-політичних умовах
Визначено поняття екологічної безпеки, її видів та особливостей адміністративно- правового забезпечення. Особливу увагу надано пошуку напрямів вдосконалення адміністративно-правового забезпечення екологічної безпеки з ог...
ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ДОКАЗУВАННЯ ОБСТАВИН, ЩО МАЮТЬ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ СПРОСТУВАННЯ ПІДОЗРИ (ОБВИНУВАЧЕННЯ)
Визначено процесуальну суть доказування обставин з метою спростування підозри. Проаналізовано нормативні акти, які надають можливість процесуально спростувати підозру. Визначено обставини, які впливають на зменшення ступ...
Еквіполентність метатексту правової комунікації юриста
У статті досліджено шляхи деформування нормативної правової комуні-кативної діяльності під час правової взаємодії, що часто ускладнюється через ігнорування створюваних метатекстуальних особливостей.