ВИКОРИСТАННЯ АУТОПЕРИКАРДУ ДЛЯ ПЛАСТИКИ СТУЛОК АОРТАЛЬНОГО КЛАПАНА У НОВОНАРОДЖЕНИХ І НЕМОВЛЯТ
Journal Title: Neonatologìâ, hìrurgìâ ta perinatalʹna medicina - Year 2018, Vol 8, Issue 2
Abstract
<p><strong>Вступ.</strong> Патологія аортального клапана у новонароджених і немовлят є важливою проблемою у кардіохірургії, оскільки фібрознозмінений і диспластичний клапан тяжко піддається пластиці.</p><p><strong>Мета роботи.</strong> У даній статті зроблено аналіз результатів пластики аортального клапана аутоперикардом у новонароджених і немовлят прооперованих у нашому Центрі.</p><p><strong>Матеріали та методи.</strong> За період з 2009 по 2016 рік у 10 пацієнтів віком до 1 року була виконана відкрита аортальна вальвулопластика з подовженням чи заміною стулок аутоперикардом. Вісім з 10 пацієнтів перенесли балонну вальвулопластику в періоді новонародженості. Серед 10 пацієнтів у 7 (70%) використали свіжий аутоперикард, у 3 (30%) – аутоперикард оброблений глютаральдегідом. Медіана віку склала 1,77 міс ( від 6 діб до 11,5 міс), два з 10 пацієнтів були новонародженими. Середня вага 4,8±1,9 кг (від 2,9 до 8,4 кг).</p><p><strong>Результати дослідження.</strong> Під час операції у 5 (50%) пацієнтів було виконано подовження стулки аутоперикардом і у 5 (50%) заміна однієї чи двох стулок аутоперикардом. Вісім пацієнтів (80%) з десяти мали реоперації на аортальному клапані, медіана часу реоперації склала 3 роки (від 0 до 5 років). Госпітальної летальності не було, віддалена летальність склала 1(10%).</p><p><strong>Висновки. </strong>Свобода від реоперації після пластики аутоперикардом склала 20%. Більшість пацієнтів 8(80%), що були прооперовані з використанням аутоперикарду перенесли 12 операцій у віддаленому періоді. Отже пластика аортального клапана перикардом пов`язана з високим ризиком реінтервенцій.</p>
Authors and Affiliations
I. Chornenka, A. Maksimenko, O. Romanyuk
Keywords
Related Articles
- EP ID EP634502
- DOI 10.24061/2413-4260.VIII.2.28.2018.8
- Views 71
- Downloads 0
ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНІ УСКЛАДЕННЯ ВРОДЖЕНИХ ВАД РОЗВИТКУ ПЕРЕДНЬОЇ ЧЕРЕВНОЇ СТІНКИ У НОВОНАРОДЖЕНИХ
<p>Післяопераційний період у дітей з гастрошизісом і омфалоцеле нерідко супроводжуються низкою негативних чинників, що може призвести до розвитку значної кількості ускладнень і підвищення рівня летальності. Важливим етап...
СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ АОРТАЛЬНИХ ВАД У НОВОНАРОДЖЕНИХ ТА НЕМОВЛЯТ (ЛІТЕРАТУРНІ ДАНІ ТА ВЛАСНИЙ ДОСВІД)
<p>Аортальні вади серця у пацієнтів віком до 1 року становлять важку клінічну та хірургічну проблему. Рання клінічна маніфестація вади, комплексність ураження визначають високий безпосередній ризик хірургічних втручань,...
ВИЗНАЧЕННЯ МАРКЕРІВ РОЗВИТКУ НЕКРОТИЗУЮЧОГО ЕНТЕРОКОЛІТУ В УМОВАХ ОБЛАСНОГО ПЕРИНАТАЛЬНОГО ЦЕНТРУ
<p>Резюме. Визначення маркерів некротизуючого ентероколіту (НЕК) у новонароджених на етапі перина-тального центру має дуже важливу роль у стратегіях лікування даної когорти немовлят. <br />Мета. Вивчення особливостей пер...
АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ЧИННИКІВ РИЗИКУ РОЗВИТКУ ВРОДЖЕНИХ ВАД СЕЧОВОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ
<p class="AAEOeaeiu"><strong>Мета роботи.</strong> Визначення основних факторів ризику розвитку природжених вад розвитку сечової системи.</p><p class="AAEOeaeiu"><strong>Матеріали і методи.</strong> Проведено ретроспект...
КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК СИНДРОМУ ПРОТЕЯ У ДИТИНИ РАННЬОГО ВІКУ
<p>Спадкові захворювання — одна з найбільш складних проблем сучасної педіатрії. Як свідчить Комісія експертів ЄС по органним захворюванням (EUCERD, 2010 – 2013 рр.) та Експертна група європейської комісії по орфанним зах...