Вивчення флавоноїдів та гідроксикоричних кислот у траві сортів жоржин, що культивуються в Україні
Journal Title: Український біофармацевтичний журнал - Year 2019, Vol 58, Issue 1
Abstract
Актуальність. Фенольні речовини – група біологічно активних сполук, що виявляють протизапальну, антимікробну, антиоксидантну та інші види дії. З літературних джерел відомо, що у листках та кошиках жоржин накопичуються сполуки фенольної природи, але дослідження хімічного складу трави сортів жоржини в Україні не проводились. Метою нашої роботи було визначення якісного складу та кількісного вмісту суми гідроксикоричних кислот та суми флавоноїдів у траві поширених в Україні сортів роду жоржина: Смуглянка, Свірель, Сполох. Матеріали та методи. Об’єктами дослідження була трава сортів Смуглянка, Свірель та Сполох. Ідентифікацію фенольних сполук проводили за допомогою паперової хроматографії, кількісне визначення проводили методом спектрофотомерії у перерахунку на хлорогенову кислоту (сума гідроксикоричних кислот) та на рутин (сума флавоноїдів). Результати та їх обговорення. Якісними реакціями в усіх об’єктах ідентифіковані фенольні речовини. За результатами хроматографічного аналізу у траві сорту Смуглянка виявлено 9 речовин фенольної природи, з яких ідентифіковано 6, у траві сорту Свірель виявлено 10 речовин, ідентифіковано 8, у сорті Сполох виявлено 11 сполук, з яких ідентифіковано 8. Серед гідроксикоричних кислот в усіх сортах ідентифіковано ферулову, хлорогенову та неохлорогенову кислоти. Серед флавоноїдів в усіх сортах ідентифіковано рутин, кверцетин та кемпферол. Кількісний вміст суми гідроксикоричних кислот складав 0,78 %, а сума флавоноїдів складала 0,91 %, що домінувало у жоржин сорту Свірель. Висновки. Вперше вивчено якісний склад та кількісний вміст суми гідроксикоричних кислот та суми флавоноїдів у жоржин сортів Смуглянка, Свірель, Сполох. Серед гідроксикоричних кислот в усіх сортах ідентифіковано ферулову, хлорогенову та неохлорогенову кислоти. Серед флавоноїдів в усіх сортах ідентифіковано рутин, кверцетин та кемпферол. Кількісний вміст суми гідроксикоричних кислот та флавоноїдів домінував у сорті Свірель. Вміст даних груп БАР становив 0,78 % та 0,91 % відповідно.
Authors and Affiliations
Т. M. Gontova, N. Ilyinska, V. P. Gaponenko, S. Kozyra
Keywords
Related Articles
- EP ID EP661206
- DOI 10.24959/ubphj.19.201
- Views 67
- Downloads 0
Вивчення антиексудативної активності сухого екстракту з плодів сливи домашньої
Актуальність. Попередні експериментальні дослідження з вивчення фармакологічних властивостей екстрактів плодів Сливи домашньої дозволили виявити найбільш терапевтично активний екстракт з волокнами з послаблювальною та ге...
Исследование фенольных соединений в траве пижмы девичьей методом ТСХ и ВЭЖХ
Актуальность. Поиск новых растительных источников биологически активных соединений является актуальной задачей фармацевтической науки. Одним из перспективных видов семейства Астровые является пижма девичья (Tanacetum par...
Дослідження мебгідроліну хроматографічними методами
Актуальність. Мебгідроліну нападизилат (діазолін) – 3-метил-9-бензил-1,2,3,4-тетрагідрокарболіну нафталін-1,5-дисульфонат – антигістамінний препарат першого покоління, який застосовується для профілактики і лікування сез...
Гепатотропные средства: исследование ассортимента и социально-экономической доступности в Украине за 2015-2017 гг.
Актуальность. Болезни печени остаются важной проблемой здравоохранения в Украине и во всем мире. Рост заболеваемости хроническими заболеваниями печени называют «второй эпидемией нашего века» после «эпидемии» сердечно-сос...
Встановлення умовно терапевтичної дози сухого екстракту з листя салату посівного на моделі тетрахлорометанового ураження печінки щурів
Актуальність. Пошук природних засобів, які б чинили антисептичну, протизапальну, детоксикаційну, антиоксиданту, жовчогінну, гепатопротекторну дію та позитивно впливали на весь організм з метою створення на їх основі нови...