ВИХІД УКРАЇНЦІВ ГАЛИЧИНИ У ПУБЛІЧНИЙ ПРОСТІР ВУЛИЦЬ НА ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ
Journal Title: Східноєвропейський історичний вісник - Year 2018, Vol 1, Issue 0
Abstract
Пропонована стаття присвячена темі святкових маніфестацій українців Галичини на початку XX ст. На той час в Європі стрімко активізувалися націєтворчі процеси, виразним елементом яких стало публічне демонстрування приналежності до певного народу та його історії. Головною ідеєю дослідження є пока- зати як відбувалися масові святкування у середовищі українців у Галичині. Вибір тематики зумовлений виразним браком студій про «вихід» українців Галичини на початку XX ст. у публічний простір вулиць, де відбувалися святкові маніфестації, а також про їхню роль у суспільному житті того часу. Для того, щоб охарактеризувати роль, яку відіграли урочистості в національному і суспільному жит- ті українського населення Галичини було з’ясовано типологію тодішніх галицьких свят, реконструйовано зміст політичних і суспільних гасел, що їх супроводжували, виявлено спільні та відмінні риси провадження різних свят, їхню ґенезу та ідеологічні настанови. Також визначено роль у організації святкувань політич- них сил, культурно-освітніх об’єднань та окремих приватних осіб. Встановлено, що на початку XX ст. зросла кількість свят та кількість їхніх учасників. Ширші верстви українського населення, що перебували поза тими нечисленними святкуваннями в середовищі інтелігенції, що їх відзначали в Галичині XIX ст., тепер стали тією масою, заради якої і для якої влаштовуються націо- нальні обходи. Участь українських селян та робітників не лише в проведенні ювілеїв, а й у їхній організації стає звичним явищем. На початку XX ст. до традиційних персональних ювілеїв додалися Січові свята, котрі стали наступ- ним етапом у розвитку традиції національних маніфестацій у Галичині. Зібрання січовиків, об’єднаних патріотичними гаслами, вбраних у національний одяг, зі своєю символікою – створювали атмосферу, в якій можна було голосно заявити про себе, демонструючи свою відмінність та стверджуючи себе як окрему національну групу. Провадження Січових свят стало важливим консолідуючим фактором в українському національному русі Галичини. За розмахом святкових заходів, кількістю задіяних у їх підготовці та проведенні організацій і людей, широтою їхнього відзначення у провінції – ювілеї початку XX ст. стали кульмінацією національних святку- вань і водночас засобом консолідації за національною ознакою. «Вихід» українців Галичини на початку XX ст. у публічний простір вулиць став своєрідним свідченням їхнього «національного завоювання» Галичини.
Authors and Affiliations
Лідія ЛАЗУРКO
Keywords
Related Articles
- EP ID EP447828
- DOI -
- Views 65
- Downloads 0
НАРОДНЕ ОПОВІДАННЯ «РОМАН ШУХЕВИЧ ПЕРЕБУВАЄ У СЕКРЕТНІЙ ПОВСТАНСЬКІЙ КРИЇВЦІ»: ІДЕЙНО-ХУДОЖНІЙ АСПЕКТ
У статті проведено глибокий ідейно-художній аналіз оригінального народного оповідання на мотив: Роман Шухевич перебуває у секретній повстанській криївці. Встановлено, що сюжет основується на художньому вимислі, що засвід...
THE TEXTBOOK OF N. POLONSKA-VASYLENKO «UKRAINIAN HISTORIOGRAPHY» IN THE CONTEXT OF METHODOLOGICAL TRADITION OF THE STATEHOOD SCHOOL
The aim of the paper is to elucidate the meaningful content of the textbook (lecture notes) written by N. Polonska-Vasylenko «Ukrainian Historiography» and its conformity to the conceptual foundations of the statehood di...
The HISTORY of STUDY of SCIENTIFIC ACTIVITY of О. TERENOZHKIN
The article reviews the publications which described and analysed the scientific biography of the prominent scientist Oleksiy Terenozhkin, its outcomes and achievements. His works continue to be in the focus of constant...
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ДІЛОВОГО ТУРИЗМУ У СВІТІ
У статті комплексно проаналізовано тенденції та сучасний розвиток ділового туризму у світі. Проаналізувавши світовий досвід розвитку ділового туризму, можна констатувати, що його найбільшими лідерами у світі є країни Зах...
«НЕ ГАСІТЬ СВІТЛА!»: ОСВІТНЯ ПОЛІТИКА ДРУГОЇ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ В ПУБЛІЦИСТИЦІ МИРОНА КОРДУБИ
У статтіз‘ясовано особливості діяльності Кордуби-публіциста, спрямованої на збереження національного характеру шкільництва українців Східної Галичини у міжвоєнний час. Наголошено, що публіцистика вченого дає підставу гов...