Визначення періодичності проведення диспансерних оглядів дітей шкільного віку з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки за допомогою формалізованої моделі
Journal Title: Сімейна медицина - Year 2017, Vol 0, Issue 2
Abstract
<p>Сучасний стан здоров’я населення в Україні характеризується як кризовий. У статті наведено обґрунтування періодичності проведення диспансерних оглядів при застосуванні методів математичного моделювання. Гастроентерологічні пацієнти належать до числа тих пацієнтів, які обов’язково повинні проводити диспансерні огляди. Сьогодні існують певні практичні рекомендації щодо періодичності проведення диспансерних оглядів, виходячи з клінічних міркувань. Водночас такі рекомендації не дозволяють визначити кількісний вплив періодичності на ефективність диспансерних оглядів.</p><p><strong>Мета дослідження</strong>: обґрунтування періодичності проведення диспансерних оглядів для забезпечення максимально можливої працездатності дітей шкільного віку з урахуванням характеристики системи медичного обслуговування, захворювань органів травлення (у тому числі виразковою хворобою дванадцятипалої кишки), частотою звернень за медичною допомогою, тривалості лікування тощо.</p><p><strong>Матеріали та методи</strong>. Був використаний метод математичного моделювання та метод системного і процесного аналізу.</p><p><strong>Результати</strong>. Відповідно до програми дослідження вивчено та проаналізовано сучасні математичні моделі, що можуть бути застосовані для опису реальної системи медичного обслуговування. Враховуючи особливості диспансерної системи медичного обслуговування (її формалізованого моделювання) для дітей шкільного віку з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, враховані такі основні міркування: 1) медичне обслуговування здійснюється у вигляді обов’язкових диспансерних обстежень через певний час поряд з можливістю самостійного звернення хворих за медичною допомогою у час між диспансерними оглядами; 2) пацієнти в інтервалі між диспансерними обстеженнями не завжди звертаються за медичною допомогою з різних причин; 3) існує певна кількість помилкових звернень за медичною допомогою пацієнтів, яким вона непотрібна; 4) одним з основних чинників, що визначає об’єм як лікувальної, так і диспансерної роботи, є рівень захворювання пацієнтів; 5) важливе значення для визначення періодичності диспансерних обстежень має середня величина інтервалу між захворюваннями; 6) реальний рівень якості медичної діагностики, а саме – своєчасність і точність діагностики у Центрах первинної медико санітарної допомоги (амбулаторіях сімейної медицини), а також у лікарні; 7) часові затрати на відновлення працездатності пацієнтів, а також на обстеження при звертанні за медичною допомогою і під час проведення диспансерних оглядів; 8) більшість з наведених показників має випадковий характер. У статті запропонована формалізована модель медичного обслуговування пацієнтів та показані різні варіанти траєкторії випадкового процесу для моделі.</p><p><strong>Заключення</strong>. Отримані результати дають можливість лікарям загальної практики–сімейним лікарям оптимізувати організацію медичного забезпечення гастроентерологічних пацієнтів шляхом прогнозування рівня працездатності як одного пацієнта, так і групи пацієнтів.</p>
Authors and Affiliations
О. Шекера, П. Яблонський, Д. Мельник
Keywords
Related Articles
- EP ID EP511380
- DOI 10.30841/2307-5112.2(70).2017.114692
- Views 154
- Downloads 0
Вагітність та пологи у жінок із прееклампсією на тлі ранньої ендотеліальної дисфункції
<p>Мета дослідження: вивчення особливостей перебігу вагітності та пологів у жінок із прееклампсією на тлі ендотеліальної дисфункції (ЕД).</p><p>Матеріали та методи. Для вирішення поставленої мети проведено комплексне обс...
COMMUNICATION COMPETENCE OF A FAMILY DOCTOR – FROM INTERNSHIP TO DAILY PROFESSIONAL PRACTICE
Communication problems «doctor–patient» in modern society are covered in the article. The importance of patient-oriented communication in the formation of a professional image of a specialist, in evaluating the work of a...
Вплив факторів ризику на метаболізм сполучної тканини у хворих з нестабільною стенокардією
<p><strong>Мета дослідження</strong>: вивчення впливу відомих факторів ризику ішемічної хвороби серця (ІХС) та атеросклерозу на метаболізм сполучної тканини (СТ) у хворих з не стабільною стенокардією (НС).</p><p><strong>...
Проблема ВІЛ/СНІДу у дітей
У світі проживає понад 2 млн ВІЛ-інфікованих дітей. В Україні 99% малюків інфіковані ВІЛ перинатальним шляхом. Лікарі констатували швидкий прогрес поширення СНІДу та смерті до 4 років (15–20%). У разі повільного прогресу...
Вегетативні дисфункції після інфекцій та можливості їхньої корекції у загальній практиці (Огляд літератури)
Метою огляду є аналіз сучасних досліджень щодо лікування вегетативних дисфункцій (ВД) після перенесених інфекцій в амбулаторній практиці. На підставі аналізу даних літератури зроблено огляд національних та зарубіжних клі...