Визначення періодичності проведення диспансерних оглядів дітей шкільного віку з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки за допомогою формалізованої моделі
Journal Title: Сімейна медицина - Year 2017, Vol 0, Issue 2
Abstract
<p>Сучасний стан здоров’я населення в Україні характеризується як кризовий. У статті наведено обґрунтування періодичності проведення диспансерних оглядів при застосуванні методів математичного моделювання. Гастроентерологічні пацієнти належать до числа тих пацієнтів, які обов’язково повинні проводити диспансерні огляди. Сьогодні існують певні практичні рекомендації щодо періодичності проведення диспансерних оглядів, виходячи з клінічних міркувань. Водночас такі рекомендації не дозволяють визначити кількісний вплив періодичності на ефективність диспансерних оглядів.</p><p><strong>Мета дослідження</strong>: обґрунтування періодичності проведення диспансерних оглядів для забезпечення максимально можливої працездатності дітей шкільного віку з урахуванням характеристики системи медичного обслуговування, захворювань органів травлення (у тому числі виразковою хворобою дванадцятипалої кишки), частотою звернень за медичною допомогою, тривалості лікування тощо.</p><p><strong>Матеріали та методи</strong>. Був використаний метод математичного моделювання та метод системного і процесного аналізу.</p><p><strong>Результати</strong>. Відповідно до програми дослідження вивчено та проаналізовано сучасні математичні моделі, що можуть бути застосовані для опису реальної системи медичного обслуговування. Враховуючи особливості диспансерної системи медичного обслуговування (її формалізованого моделювання) для дітей шкільного віку з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, враховані такі основні міркування: 1) медичне обслуговування здійснюється у вигляді обов’язкових диспансерних обстежень через певний час поряд з можливістю самостійного звернення хворих за медичною допомогою у час між диспансерними оглядами; 2) пацієнти в інтервалі між диспансерними обстеженнями не завжди звертаються за медичною допомогою з різних причин; 3) існує певна кількість помилкових звернень за медичною допомогою пацієнтів, яким вона непотрібна; 4) одним з основних чинників, що визначає об’єм як лікувальної, так і диспансерної роботи, є рівень захворювання пацієнтів; 5) важливе значення для визначення періодичності диспансерних обстежень має середня величина інтервалу між захворюваннями; 6) реальний рівень якості медичної діагностики, а саме – своєчасність і точність діагностики у Центрах первинної медико санітарної допомоги (амбулаторіях сімейної медицини), а також у лікарні; 7) часові затрати на відновлення працездатності пацієнтів, а також на обстеження при звертанні за медичною допомогою і під час проведення диспансерних оглядів; 8) більшість з наведених показників має випадковий характер. У статті запропонована формалізована модель медичного обслуговування пацієнтів та показані різні варіанти траєкторії випадкового процесу для моделі.</p><p><strong>Заключення</strong>. Отримані результати дають можливість лікарям загальної практики–сімейним лікарям оптимізувати організацію медичного забезпечення гастроентерологічних пацієнтів шляхом прогнозування рівня працездатності як одного пацієнта, так і групи пацієнтів.</p>
Authors and Affiliations
О. Шекера, П. Яблонський, Д. Мельник
Keywords
Related Articles
- EP ID EP511380
- DOI 10.30841/2307-5112.2(70).2017.114692
- Views 142
- Downloads 0
Оценка эффективности и безопасности препарата Олатропил в комплексном лечении дисциркуляторной энцефалопатии у пациентов с артериальной гипертензией
<p>Статья посвящена актуальной проблеме современности – хронической цереброваскулярной патологии. Представлены данные эффективности терапии комбинированным ноотропом Олатропилом в сравнении с приемом пирацетама у пациент...
Науково-практична конференція з міжнародною участю «Проблеми та перспективи сімейної медицини в Україні»
26–27 жовтня 2017 року відбувся традиційний захід з сімейної медицини – науково-практична конференція з міжнародною участю «Проблеми та перспективи сімейної медицини в Україні», організатором якої є Інститут сімейної мед...
Сучасні підходи до діагностики та ведення хворих на хронічний некалькульозний холецистит на первинному рівні медичної допомоги
У статті наведені основні етіологічні чинники, діагностичні критерії і тактика ведення пацієнтів із хронічним некалькульозним холециститом в умовах первинної ланки медичної допомоги. Сформульований алгоритм дії лікаря за...
Участь Інституту сімейної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти у ХХІІ конференції Європейської асоціації сімейних лікарів WONCA та програмі з обміну досвідом у Чехії
<p>Традиційна міжнародна конференція з сімейної медицини Європейської асоціації сімейних лікарів WONCA під назвою «Growing together in diversity» відбулася у м. Прага з 28 червня по 1 липня 2017 року.</p><p>У роботі конф...
Рациональная терапия поствирусного риносинусита у детей с рекуррентными заболеваниями респираторного тракта и гиперплазией аденоидов
<p>Наличие рекуррентных заболеваний носоглотки у детей на фоне гиперплазии лимфоидной ткани глотки (ГЛТГ) является актуальной проблемой современной педиатрии и детской оториноларингологии.</p>