Влияние хлормекватхлорида на формирование фотосинтетического аппарата и продуктивность растений льна
Journal Title: ScienceRise: Biological Science - Year 2018, Vol 0, Issue 6
Abstract
<p>Применение ретардантов как антигиббереллиновых веществ приводит к изменению в функционировании донорно-акцепторных связей в растительном организме и замедлении ростовых процессов. Снижение запроса на ассимиляты для роста вегетативных органов приводит к накоплению пластических веществ с последующим их перераспределением на процессы формирования семян, плодов и органов запасания.</p><p><strong>Целью исследования</strong> было установить влияние хлормекватхлорида как разрешенного в Украине ретарданта на формирование листового аппарата и продуктивность растений льна масличного.</p><p><strong>Материалы и методы.</strong> Растения льна масличного сортов Дебют и Орфей однократно обрабатывали 0,5%-ным водным раствором хлормекватхлорида в фазу бутонизации. Морфологические показатели изучали каждые 10 суток. Мезоструктурную организацию определяли для листьев одного возраста и яруса. Общее количество масла в семенах льна определяли путем экстракции.</p><p><strong>Результаты.</strong> Было установлено, что применение хлормекватхлорида приводит к утолщению стеблей растений льна. Внесение препарата способствовало формированию более мощного фотосинтетического аппарата. При использовании хлормекватхлорида увеличивалось количество листьев на растении и уменьшалась площадь одного листа. Установлено, что применение регулятора роста приводило к увеличению размеров и объема клеток палисадной паренхимы, количества и размеров хлоропластов в клетках палисадной и губчатой паренхимы. Данные изменения в мезоструктурной организации листьев способствовали повышению продуктивности фотосинтеза, что стало важной предпосылкой для увеличения урожайности культуры. Потоки ассимилятов были перенаправлены к генеративным органам – коробочкам, число которых повышалось при использовании ретарданта за счет более интенсивного ветвления стебля. Также нами отмечено, что число семян в плодах и масса семян повышались под действием регулятора роста. Показано, что внесение ретарданта стимулировало более интенсивный синтез резервных веществ в семенах, поэтому содержание масла в семенах увеличивалось. Необходимо отметить, что остаточное количество хлормекватхлорида в семенах было значительно ниже допустимых концентраций.</p><strong>Выводы.</strong> Таким образом, обработка хлормекватхлоридом растений льна масличного в фазу бутонизации приводит к улучшению развития листового аппарата и формированию плодов, что привело к повышению урожайности
Authors and Affiliations
Olena Khodanitska, Volodymyr Kuryata
Keywords
Related Articles
- EP ID EP526794
- DOI 10.15587/2519-8025.2018.153463
- Views 167
- Downloads 0
Забрудненість питної води солями важких металів та вилучення їх з розчинів нанокомпозитом цирконію (ΙΥ)оксиду
<p>Якість життя людини визначається багатьма показниками, одним з яких є якість питної води, адже саме ця речовина має щоденно потрапляти до людського організму, виконуючи безліч функцій. Забруднення водного басейну соля...
Біохімічна характеристика надземної фітомаси рослин роду Astragalus L. В правобережному лісостепу України
<p class="a"><strong>Мета</strong><strong> </strong><strong>роботи</strong> – з’ясувати видові особливості біохімічного складу представників роду Astragalus як цінної фітосировини лікарського та енергетичного спрямувань...
Оцінка наявних еколого-біотичних умов території агрогенно трансформованого степу Миколаївської області
Виконаний в 2015–2018 рр. комплекс досліджень сучасних еколого-біотопічних і стаціальних параметрів існування біоти в умовах мозаїчного агроландшафту. В структурі широтно-географічної, геоботанічної та біокліматичної лок...
Радіаційно-індуковані аберації хромосом у онкогінекологічних хворих та хворих з пухлинами голови та шиї при променевій терапії на лінійному прискорювачі
<p><strong>Мета:</strong> Оцінка перебігу радіаційно-індукованих аберацій хромосом у лімфоцитах онкогінекологічних хворих та хворих з пухлинами голови та шиї впродовж променевої терапії на лінійному прискорювачі в залежн...
Дослідження агресивної поведінки кропив’янки чорноголової (Sylvia atricapilla) на місцях водопою
<p>Проаналізовано агресивну поведінку кропив’янки чорноголової у природних, антропогенних та проміжного типу територіях лісостепової зони України. Встановлено зв'язок агресії із динамікою активності прильоту на водопій,...