Влияние хлормекватхлорида на формирование фотосинтетического аппарата и продуктивность растений льна
Journal Title: ScienceRise: Biological Science - Year 2018, Vol 0, Issue 6
Abstract
<p>Применение ретардантов как антигиббереллиновых веществ приводит к изменению в функционировании донорно-акцепторных связей в растительном организме и замедлении ростовых процессов. Снижение запроса на ассимиляты для роста вегетативных органов приводит к накоплению пластических веществ с последующим их перераспределением на процессы формирования семян, плодов и органов запасания.</p><p><strong>Целью исследования</strong> было установить влияние хлормекватхлорида как разрешенного в Украине ретарданта на формирование листового аппарата и продуктивность растений льна масличного.</p><p><strong>Материалы и методы.</strong> Растения льна масличного сортов Дебют и Орфей однократно обрабатывали 0,5%-ным водным раствором хлормекватхлорида в фазу бутонизации. Морфологические показатели изучали каждые 10 суток. Мезоструктурную организацию определяли для листьев одного возраста и яруса. Общее количество масла в семенах льна определяли путем экстракции.</p><p><strong>Результаты.</strong> Было установлено, что применение хлормекватхлорида приводит к утолщению стеблей растений льна. Внесение препарата способствовало формированию более мощного фотосинтетического аппарата. При использовании хлормекватхлорида увеличивалось количество листьев на растении и уменьшалась площадь одного листа. Установлено, что применение регулятора роста приводило к увеличению размеров и объема клеток палисадной паренхимы, количества и размеров хлоропластов в клетках палисадной и губчатой паренхимы. Данные изменения в мезоструктурной организации листьев способствовали повышению продуктивности фотосинтеза, что стало важной предпосылкой для увеличения урожайности культуры. Потоки ассимилятов были перенаправлены к генеративным органам – коробочкам, число которых повышалось при использовании ретарданта за счет более интенсивного ветвления стебля. Также нами отмечено, что число семян в плодах и масса семян повышались под действием регулятора роста. Показано, что внесение ретарданта стимулировало более интенсивный синтез резервных веществ в семенах, поэтому содержание масла в семенах увеличивалось. Необходимо отметить, что остаточное количество хлормекватхлорида в семенах было значительно ниже допустимых концентраций.</p><strong>Выводы.</strong> Таким образом, обработка хлормекватхлоридом растений льна масличного в фазу бутонизации приводит к улучшению развития листового аппарата и формированию плодов, что привело к повышению урожайности
Authors and Affiliations
Olena Khodanitska, Volodymyr Kuryata
Keywords
Related Articles
- EP ID EP526794
- DOI 10.15587/2519-8025.2018.153463
- Views 159
- Downloads 0
Зміна біохімічного профілю організму за умов тетрахлорметан-індукованого ураження печінки у щурів
<p>У експерименті на щурах відтворено тетрахлорметан-індуковану модель токсичного ураження печінки. Динаміка зміни ключових біохімічних показників сироватки крові свідчити про прогресуючі процеси деструкції гепатоцитів т...
Зміни макро- і мікроелементного складу серця щурів за штучного гіпобіозу
<p>Одним з майбутніх новітніх методів анестезії є штучний гіпобіоз. Для детального дослідження даного стану, необхідно дослідити зміни а міокарді, що відбуваються за штучного гіпобіозу, а саме зміни елементного складу. В...
Радіаційно-індуковані аберації хромосом у онкогінекологічних хворих та хворих з пухлинами голови та шиї при променевій терапії на лінійному прискорювачі
<p><strong>Мета:</strong> Оцінка перебігу радіаційно-індукованих аберацій хромосом у лімфоцитах онкогінекологічних хворих та хворих з пухлинами голови та шиї впродовж променевої терапії на лінійному прискорювачі в залежн...
Оцінка токсичної дії нандролону і альбендазолу на риб за морфологічними показниками крові
<p>Токсична дія забруднювачів на риб зокрема гормону нандролону та антигельмінтика альбендазолу пов’язана із зміною ряду морфологічних показників крові, ступінь впливу яких залежить від їх концентрації у воді.</p><p>Нанд...
Дослідження структури інтродукційних популяцій субтропічних видів Asimina Triloba (L.) Dunal, Punica granatum L., ZIzyphus jujuba Mill., Ficus carica L., Amygdalus communis L., Diospyros virginiana L. у Хорольському ботанічному саду
<p>Охарактеризовано структуру штучних інтродукційних популяцій субтропічних видів, що зростають у Хорольському ботанічному саду. Чисельність особин становить: 70 шт. – Asimina triloba (L.) Dunal; 6 шт.–Punica granatum L....