Влияние хлормекватхлорида на формирование фотосинтетического аппарата и продуктивность растений льна
Journal Title: ScienceRise: Biological Science - Year 2018, Vol 0, Issue 6
Abstract
<p>Применение ретардантов как антигиббереллиновых веществ приводит к изменению в функционировании донорно-акцепторных связей в растительном организме и замедлении ростовых процессов. Снижение запроса на ассимиляты для роста вегетативных органов приводит к накоплению пластических веществ с последующим их перераспределением на процессы формирования семян, плодов и органов запасания.</p><p><strong>Целью исследования</strong> было установить влияние хлормекватхлорида как разрешенного в Украине ретарданта на формирование листового аппарата и продуктивность растений льна масличного.</p><p><strong>Материалы и методы.</strong> Растения льна масличного сортов Дебют и Орфей однократно обрабатывали 0,5%-ным водным раствором хлормекватхлорида в фазу бутонизации. Морфологические показатели изучали каждые 10 суток. Мезоструктурную организацию определяли для листьев одного возраста и яруса. Общее количество масла в семенах льна определяли путем экстракции.</p><p><strong>Результаты.</strong> Было установлено, что применение хлормекватхлорида приводит к утолщению стеблей растений льна. Внесение препарата способствовало формированию более мощного фотосинтетического аппарата. При использовании хлормекватхлорида увеличивалось количество листьев на растении и уменьшалась площадь одного листа. Установлено, что применение регулятора роста приводило к увеличению размеров и объема клеток палисадной паренхимы, количества и размеров хлоропластов в клетках палисадной и губчатой паренхимы. Данные изменения в мезоструктурной организации листьев способствовали повышению продуктивности фотосинтеза, что стало важной предпосылкой для увеличения урожайности культуры. Потоки ассимилятов были перенаправлены к генеративным органам – коробочкам, число которых повышалось при использовании ретарданта за счет более интенсивного ветвления стебля. Также нами отмечено, что число семян в плодах и масса семян повышались под действием регулятора роста. Показано, что внесение ретарданта стимулировало более интенсивный синтез резервных веществ в семенах, поэтому содержание масла в семенах увеличивалось. Необходимо отметить, что остаточное количество хлормекватхлорида в семенах было значительно ниже допустимых концентраций.</p><strong>Выводы.</strong> Таким образом, обработка хлормекватхлоридом растений льна масличного в фазу бутонизации приводит к улучшению развития листового аппарата и формированию плодов, что привело к повышению урожайности
Authors and Affiliations
Olena Khodanitska, Volodymyr Kuryata
Keywords
Related Articles
- EP ID EP526794
- DOI 10.15587/2519-8025.2018.153463
- Views 139
- Downloads 0
Метаболічні зміни в кістковй тканині тварин за умов експериментального кадміозу
<p>Мета: дослідити особливості метаболічних процесів, біоелементного складу і мінеральної щільності кісткової тканини білих щурів (статевозрілих самців) в умовах ураження іонами кадмію.</p><p>Матеріали та методи. Токсика...
Кількісний та якісний склад молекул середньої маси в плазмі крові та гомогенатах пухлин в хворих на рак сечового міхура
<p><strong>Мета:</strong> дослідити та охарактеризувати присутність молекул середньої маси в плазмі крові та гомогенатах пухлин у хворих на рак сечового міхура при різних стадіях захворювання.</p><p><strong>Матеріали та...
Вихід аберацій хромосомного типу у онкогінекологічних хворих при променевій терапії на апараті РОКУС-АМ та лінійному прискорювачі Clinac 600C
<p><strong>Мета:</strong> Визначення рівня аберацій хромосомного типу у онкогінекологічних хворих впродовж променевої терапії в залежності від джерела опромінення.</p><p><strong>Методи:</strong> Обстежено групу з 36 онко...
Інтродукційний потенціал хвойних в мікроландшафтних дендрокомпозиціях Криворізького ботанічного саду НАН України
В статті наведені результати досліджень<strong> </strong>еколого-біологічних особливостей хвойних інтродуцентів в мікроландшафтних дендрокомпозиціях різного типу колекційних насаджень Криворізького ботанічного саду НАН У...
Цвітіння та запилення азиміни трилопатевої (Asimina triloba (L.) dunal) у лісостепу України
<p>Розглядаються морфологічні особливості будови квітки та результати дослідження фенофази цвітіння азиміни трилопатевої у лісостеповій зоні України. Виявлено, що зав’язь утворювалась переважно на додатково штучно запиле...