Внесок академіка І. Г. Александрова у будівництво залізниць та мостів
Journal Title: Історія науки і техніки: Збірник наукових праць Державного університету інфраструктури та технологій - Year 2019, Vol 9, Issue 1
Abstract
Одним із актуальних завдань сучасної історії науки і техніки є вивчення діяльності провідних науковців та інженерів-практиків минулого, впливу їхніх ідей на розвиток світової науки та на процес підготовки спеціалістів відповідних галузей народного господарства. На погляд авторів статті, однією із таких постатей початку ХХ століття є академік І. Г. Александров. Історично-науковий аналіз життя та діяльності І. Г. Александрова як вченого, інженера, організатора науки є актуальним з огляду на масштабність та різноплановість його наукового внеску. У контексті розвитку гідротехніки і гідроенергетики, розвитку транспортних комунікацій, І. Г. Александров мав досягнення світового рівня, які прославили вітчизняну науку. Науково-творчий доробок І. Г. Александрова можна умовно розділити на п’ять основних напрямів розвитку науки і техніки: гідротехніка, гідроенергетика, географічне районування, залізничний транспорт та іригація. У доробку академіка – будівництво Дніпровської ГЕС біля Запоріжжя (1927–1932) (підготував проект і керував будівництвом найбільшої на той час ГЕС у Європі), розробка генерального плану електрифікації СРСР (склав проекти електрифікації Середньої Азії та Східного Сибіру), участь у створенні плану будівництва Байкало-Амурської залізничної магістралі, розробка методології економічного районування Радянського Союзу та теорії залізничних «надмагістралей». У статті зроблено висновок, що висококваліфікований професорсько-викладацький склад Московського вищого технічного училища та Московського інженерного училища Відомства шляхів сполучення сприяв ґрунтовній теоретичній підготовці молодого інженера І. Г. Александрова. На підставі значної кількості джерел встановлено, що обіймаючи різні посади, І. Г. Александров брав участь у вирішенні складних технічних питань сучасної йому епохи, а наукові дослідження І. Г. Александрова здійснювалися у контексті завдань інженерної науки його часу. І. Г. Александров вів наукові дискусії з питань будівництва портів і каналів, у своїй діяльності всіляко сприяв розвитку вітчизняної промисловості і впровадженню прогресивних форм транспорту, зокрема залізничного. З впевненістю можна стверджувати, що сучасне бачення наукової спадщини І. Г. Александрова в контексті розвитку гідротехніки, гідроенергетики та залізничного транспорту беззаперечно визнає, що в концентровано-узагальненій формі ідеї, теорії та концепції, висунуті та науково обґрунтовані академіком І. Г. Александровим, сьогодні сприяють розвитку науково-технічного процесу.
Authors and Affiliations
Oleksandr Isaienko, Svitlana Isaienko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP593562
- DOI 10.32703/2415-7422-2019-9-1(14)-5-18
- Views 91
- Downloads 0
Професор М. В. Винокуров: етапи створення вантажних вагонів (1930-1950)
Актуальним завданням сучасної історичної науки є всебічне вивчення персоналій видатних вчених та інженерів, які зробили вагомий внесок в становлення науки і техніки. Стаття присвячена аналізу діяльності професора М. ...
Участь історичного товариства Нестора-Літописця в роботі ХІІ Археологічного з’їзду в Харкові
Стаття на основі ретельного вивчення джерел висвітлює роль Історичного товариства Нестора-Літописця в організації та роботі ХІІ Археологічного з’їзду в Харкові у 1902 р. З’їзд мав велике науково-громадське значення.Допов...
L.S. Lebedyanskyi: participation in the creation of the freight steam FD locomotive
The article describes the freight steam FD locomotive creation process and the participation of the designer L.S. Lebedyanskyi in the creation of that locomotive. Moreover, the article reviews the technical characteristi...
The contribution of Verhnyatska Experimental Breeding station in the development of agricultural science and research activities in the first half of the 20th century
Basing on historical and scientific analysis the author describes the main achievements of Verhnyatska Breeding station (now Cherkasy State Agricultural station of the NSC “Agricultural Institute NAAS of Ukraine”) in the...
Розробка спеціальних карт військового призначення вченими-геоботаніками (1941-1944)
У статті описується діяльність вчених-природознавців зі створення спеціальних географічних карт військового призначення у роки Другої світової війни. Показано внесок вітчизняного дослідника, геоботаніка і ботаніко-геогра...